120 років тому, 7 травня 1991 року, в Санкт-Петербурзі був убитий великий українець, засновник міста Алчевськ, банкір, промисловець, меценат, громадський діяч Олексі́й Кири́лович Алче́вський (1835-1901). Імперська поліція кваліфікувала трагічну подію, як самогубство.
Внук чумака та син дрібного купця з давнього козацького роду він став засновником інноваційної української фінансової і промислової діяльності. Значна частина українських установ і промислових підприємств, заснованих Олексієм Алчеським, пройшовши крізь варварські совєтські метаморфози, функціонують і в наш час.
Засновник та лідер харківської «Громади», яка об’єднала українських підприємців, службовців, викладачів. «Громада» опікувалися перш за все національними соціальними та освітніми проектами.
Український меценат фінансував створення трьох навчальних закладів: Харківське комерційне училище, Катеринославське (нині Дніпровське) гірниче училище, сільськогосподарський інститут. В Сумах було відкриту першу публічну бібліотеку з читальним залом. Він раом із дружиною засновував народні школи. Меценат активно фінансував будівництво церков на Слобожанщині. На просвіту і будівництво просвітніх і духовних закладів Алчевським було потрачено більше чотирьох мільйонів рублів - космічна сума.
Всупереч заборонам імперської влади на території своєї садиби у Харкові Олексій Алчевський встановив перший у місті пам’ятник Тарасові Шевченкові.
Творець Харківського торгового банку - вперше в імперії розпочав системним кредитуванням малого і середнього бізнесу, який в основному належав українцям. Його підприємницькій ініціативі належить і створення першого в імперії іпотечного – Харківського земельного банку. Він творець однієї з перших та найбільших в московській імперії фінансово-промислових груп.
Підприємець став фундатором вугільної та гірськорудної могутності українських Донбасу та Кривбасу, їхньої транспортної інфраструктури. Саме завдяки підприємницькому талантові Олексія Алчевського маленьке містечко Маріуполь перетворилося в металургійну столицю України з найбільшим портом та пароплавством на Азовському морі.
Вбивство Олексія Алчевського, вірогідно, було санкціоноване особисто російським царем Миколою ІІ, оскільки після смерті українського промисловця націоналізацією всіх його промислових активів займався міністр фінансів імперії Вітте під особистим контролем імператора.
Всі фінансові установи, банки Алчевського були віддані на розграбування в якості бонуса тому ж таки Вітте. Безпосередніми виконавцями грабунку фінансової імперії українського мецената здійснювали московські банкіри Рябушинські під наглядом міністра. Так жорстоко було ліквідовано фінансове джерело, яке живило український національний рух, що набирав сили та почав загрожувати московській імперії. Так було з коренем вирвано молоде дерево українського фінансово-промислового бізнесу, яке розросталося в могутній козацький дуб.
Історія вчить, що вона нічого не вчить? А що думаєте Ви?
Процев’ят Тарас
Народний депутат України 2-го скл.
Кандидат історичних наук
м. Київ
7 травня 2021 року.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma