Повномасштабне військове вторгнення Росії, як не печально це усвідомлювати, прискорило процес творення української нації як спільноти, яка має однаковий погляд на своє минуле, сьогодення і майбутнє. Значимий вплив на формування нації чинить релігія. Для українців такою релігією є православ‘я.
Утворена Православна Церква України Московським Патріархатом визнано розкольницьким утворенням. При цьому Московський Патріархат, на відміну від того ж Болгарського Патріархату, не прикладав абсолютно ніяких зусиль для вилікування церковного роз‘єднання. Московський варіант Православ‘я на території держави Україна активно підтримували комуністи та їх політичні союзники, різного роду «нєдєлімці», а також чисельна феесбешна агентура.
Повномасштабне російське вторгнення знову поставило питання російського Православ‘я в Україні. Мовчанка єпископату УПЦ, відвертий колабораціонізм духівництва, підтримка патріархом Кирилом російського військового вторгнення, заява путіна про те, що однією з причин російського військового вторгнення є захист російського Православ‘я в Україні, викликали вибух обурення в середовищі вірян УПЦ та загалом у суспільстві. Почався процес переходу парафій УПЦ до складу ПЦУ.
Нещодавно УПЦ МП провела Собор, на якому проголосила ніби незалежність від РПЦ, проте ніхто не бачив нового Статуту, який визначає статус УПЦ МП. Проте, Митрополит Онуфрій не поминає глав Церков, які визнали ПЦУ, демонструючи цим слідування церковній політиці Москви. Та головне: РПЦ вважає УПЦ МП своєю невід‘ємною частиною, а Собор і його дії слід сприймати як намагання збити хвилю суспільного обурення українського народу.
Таким чином, «п’ята колона» РПЦ в особі УПЦ МП продовжує свою псевдорелігійну діяльність в Україні, залишається загрозою національній безпеці держави, що повинен розуміти весь багатостраждальний народ України, незалежно від того у які б «овечі шкури» не рядилися «прокремлівські ієрархи» УПЦ МП.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma