Історичні проблеми не мають блокувати розвиток сучасних добросусідських та партнерських віднос ин. Хоча про складне минуле треба пам’ятати, важливо, щоб з обох боків було прагнення до взаєморозуміння та діалогу. Історичні проблеми, щодо яких ми не можемо знайти порозуміння, не повинні блокувати майбутнього розвитку стосунків між сучасною Україною та Польщею. Припинення історичних дискусій між країнами сприяло б усуненню найгостріших перешкод для глибших інтеграційних процесів між країнами, і могло б стати підставою навіть для формування військово-політичного союзу на теренах Міжмор’я. Центральними складовими такого союзу могли б бути насамперед Україна і Польща, як дві найбільш потужні в економічному, демографічному та військовому аспекті держави, яких, на шляху до такого об’єднання, вже б не розділяли погляди на минуле та спільну історію. Такий процес українсько-польського зближення навряд чи обійдеться без активної протидії РФ, яка може як і раніше, знову розіграти карту протистояння польського та українського націоналізмів. Зокрема, РФ без сумніву перевірить міцність польсько-української співпраці. Наприклад, розігруючи чергову провокацію з українським пам’ятником в Польщі або ініціюванням чергової хвилі ненависті до українських національних державотворців. Важливо пам’ятати про ті історичні й нинішні реалії, які об’єднують наші народи, сприяючи взаєморозумінню, збагаченню культури й традицій.
Міцність стратегічного партнерства між Польщею та Україною є похідною спільного розуміння безпекових викликів у Східній Європі. Незважаючи на те, що Україна та Польща знаходяться у різних стратегічних умовах – Польща, на відміну від України є членом ЄС та НАТО – обидві вони сприймають агресію РФ як серйозну загрозу. Частково це обумовлюється і спільним історичним досвідом. Польща послідовно стоїть на позиції, що двері НАТО мають бути відкриті для України. Разом з цим Польща залишається одним із ключових постачальників військової допомоги Україні, беручи участь у спільних навчаннях та тренуваннях. Україна та Польща мають близькі позиції і в тому, що стосується енергетичної безпеки в Європі. Забезпечення транзиту російського газу територією України, відкриття європейського ринку для скрапленого газу із США – все це відповідає інтересам обох країн. В України і Польщі достатньо спільного потенціалу для того, щоб впливати на регіональні політичні процеси й формувати новий порядок денний у сфері безпеки. Цей порядок денний має бути реалістичним та брати до уваги поточні політичні реалії. Дієве стримування російської загрози, більше уваги з боку ЄС та НАТО до Східної Європи, потужніші інфраструктурні можливості й менше недовіри або історичних спекуляцій – це разом може зробити регіон більш безпечним.
Необхідно відійти від історичних сварок, які нав’язує РФ, і шукати те, що нас єднає, а не роз'єднує, що піде на користь двом сторонам. Українсько-польські відносини мають бути підпорядковані питанню солідарності перед лицем спільної загрози, політики агресії РФ, включаючи і військові і гібридні форми. Адже в українсько-польських відносинах ідеться насправді не про примирення, а про порозуміння. Ми не в стані війни одні з одними, щоб миритися. Добра співпраця між нашими країнами – це ключовий чинник безпеки і стабільності регіону та добробуту наших суспільств.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma