Гундяєвські клірики намагаються схопитися за соломинку, при цьому ігноруючи чи то не бажаючи дослухатися до здорового глузду, але при цьому виставляючи обставини у вигідному для себе світлі.
Так, Блаженніший Митрополит Київський Онуфрій направив звернення до керівництва Організації Об’єднаних Націй: Генеральному секретарю пану Антоніу Гутеррешу та його заступниці пані Аміні Дж. Мохаммед, радниці ООН з питань запобігання геноциду Пані Еліс Вайріму Ндеріту.
«З лютого 2022 року Україна живе в умовах повномасштабної війни. В цю страшну годину воєнного лиха та надзвичайно важких випробувань хочемо просити вас звернути увагу на грубе порушення права на свободу совісті та віросповідання в Україні, яке полягає в порушенні прав та дискримінації православних християн Української Православної Церкви (УПЦ)», — йдеться у зверненні.
У документі звернули увагу на незалежний статус УПЦ, на те, що найбільша конфесія України, яка з перших днів засудила збройну агресію росії проти українського народу та «разом з мільйонами українців інших конфесій стала на захист цілісності та суверенітету України, надає масштабну допомогу усім постраждалим від війни, багато вірян УПЦ зі зброєю в руках захищають свою Батьківщину.
Керівництво ООН повідомили про антицерковні законопроєкти №8221, №8262, №8371, №7403, № 8012; про застосування персональних санкцій до релігійних діячів УПЦ, а також про протизаконну діяльність органів місцевого самоврядування.
В УПЦ також звернули увагу на міжнародно-правові акти, які регламентують право людини на свободу віросповідання та нагадали, що «Українська держава з початку становлення незалежності намагалася імплементувати у національне законодавство постулати щодо свободи віросповідання, проголошенні у міжнародно-правових актах». Зокрема, мова йде про Основний закон держави – Конституцію України та Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації».
«Зв’язок між миром та правами людини нерозривний. Права людини та верховенство права є питанням загальної безпеки — настільки ж важливими, як військовий потенціал чи економічна стабільність», — наголосили в УПЦ.
Насамкінець у зверненні відмітили, що «на недавньому засіданні Ради безпеки ООН обговорювалось питання щодо ситуації, яка склалась навколо Української Православної Церкви, проте без самої УПЦ».
«Зважаючи на складність ситуації, Українська Православна Церква готова надати свого представника і донести важливу інформацію до міжнародної спільноти з перших вуст», — йдеться у документі.
«Маємо надію, що наш голос буде почутий і громадяни України, які є вірними Української Православної Церкви (УПЦ), отримають необхідну підтримку й захист на міжнародному рівні. Сподіваємося на вчасне вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на протидію розпалюванню релігійної ворожнечі та дискримінації віруючих громадян України та релігійних організацій УПЦ, й вироблення рекомендацій та направлення їх Уряду України щодо захисту релігійних свобод», — резюмується у зверненні.
Але завжди є "але", є інша сторона медалі.
За інформацією з митрополії звернення до ООН писалося в офісі Паканіча і є продовженням наративів рф про гоніння на самих канонічних.
Цікаві дві речі.
По-перше, звернення по суті є продовженням отого засідання в ООН, яке було ініційоване рф і де виступав Небензя і митрополит РПЦ Антоній Севрюк.
Ну, а по-друге, не буде зайвим згадати, що митрополит Онуфрій, науськаний Паканічем, відмовився на засіданні синоду від створення робочої групи у статусі синодального органу для перемовин УПЦ з державою. І це - попри чисельні знаки і запрошення з Офісу Президента надіслати уповноважених сановників УПЦ для обговорення ситуації навколо УПЦ. Ситуації, яка ще була в негострій фазі. І тільки після відмови почати перемовини, держава застосувала до УПЦ свої важелі впливу. І то не всі.
А знаєте, чому так?
Бо для більшості членів синоду не існує України. Вони її не визнають. Повністю і остаточно. В них є тільки одна мрія - руzкій мір, в них є один бос - кривавий кирил. В них є одна канонічна церква - РПZ.
Тому і з Зеленським вони не хотіли, не хотять і не будуть хотіти розмовляти.
Хто завгодно, тільки не українська влада. Бо на їхню думку, не може бути законної влади там, де щось існує в примарному сні.
Джерело: Андрій Пінчук
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma