Ми писали про такий сценарій, і тепер його обговорює міжнародне видання. Жодних пояснень щодо цих рішень надано не було.
Наразі Україна не може демонструвати жодної слабкості. За кожен незначний крок назад «партнери» та «друзі» спробують змусити зробити ще десять протягом наступних десяти днів. Ця дорога веде в нікуди - і ми це добре знаємо, без жодних сумнівів. Україна закінчить з пов'язаними руками, а партнери будуть дивитись в інший бік, поки Путін продовжуватиме реалізовувати свою програму від якої він просто не може відмовитися.
Нездатність, якась виснажлива слабкість бачити і розуміти реальність – ось що привело західний світ до того, що ми маємо сьогодні. На жаль, сьогодні ми з певною фактичною основою мусимо визнати що керівництво України можливо певним чином залученo до цих планів.
Ми маємо бачити реальність. На даний момент Путін не пішов на жодні поступки. Всі кроки зробила Україна.
Цей шлях веде в глухий кут. Намальований «мир» не може працювати – і не буде працювати. П'ятдесят солдатів НАТО у Львові нічого не вирішать і не забезпечать жодну безпеку – і це якщо парламенти дадуть на це згоду. Все це працює лише для того щоб загнати Україну в ще одні, чергові паперови кайдани які не дадуть їй можливості захищатися.
На цьому хибному шляху, який протягом десятиліть неодноразово доводив свою помилковість і провальність, немає наївних людей: 1992 рік – ...: ні разу, жодного разу: жодного успіху.
Ніхто не був наївним – і цього разу ми точно знаємо, куди покладається відповідальність. Це було неправильне рішення, яке не принесе Україні користі, а навпаки: піддасть її непотрібним і безвідповідальним ризикам.
Просто погане, слабке рішення в той час, коли українські титани щодня докладають величезних зусиль щоб заробити для країни ще один день.
Просто соромно.
Виглядає що у критичний момент історії керівництво України i знову не може витримати курс. Що ж за лихо- лишенько таке? Будемо ще уважніше стежити - не за словами: за руками.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma