Іноді ми забуваємо, що звідки береться, і з якого списку оригіналів складаються «нові» явища нашого життя. Виголосити весь список немає жодної можливості – його просто не будуть слухати, тому що часу на це ні в кого нема. Тим не менш, іноді варто переглядати інгредієнти того, що ви вживаєте. Навіть якщо це культурний продукт – найголовніший на ринку «приватизації».
Наприклад, за сюжетом історії, розказаній у романі "Список запрошених" Люсі Фолі (Л.: Видавництво Старого Лева), на острові біля узбережжя Ірландії збираються гості, щоб відгуляти весілля. Наречений — привабливий і харизматичний, зірка популярного телешоу. Наречена - розумна й амбіційна, власниця успішного бізнесу. Вишукане свято продумане до найменших деталей і аж проситься на сторінки глянцевого журналу: дизайнерська сукня, екзотичні краєвиди, гігантське шатро, крафтове віскі… Але поки відкорковують шампанське і вечірка набирає обертів, раз за разом спливають давні ревнощі й обрáзи. Дружби влаштовують дикі ігрища, дружка ледь не зриває святкування, а найліпший друг нареченого виголошує незручний тост… А потім декого знаходять мертвим. Хто ж не побажав щастя молодій парі? І, що важливіше, чому?
Тож "Список запрошених" – для того, хто не читав Агату Крісті, а дивився сучасні трилери категорії "бе", в яких юна компанія якогось біса пхається на вечірку чи то в печеру, чи то до лісу, чи то в хату чаклуна. Хоча, якого саме біса – відомо: щоб продати кіно. Але ж тут книжка, яку треба написати, а не "набігати кругами королям без свити", як віршує молодий львівський поет, римуючи "сутки-маршрутки".
Цілком можливо, що у цієї видавничої затії своя інтрига і неабияка семантика, і хоч біг по колу виснажує, але "король без свити» цілком може означати не відсутність у нього вбрання (свитки), а ефект "голого короля", і тоді обіграти-виграти можну навіть королеву детективів. Тобто ту саму Агату - довівши, що вона не тримає ліцензію на всі види літературних вбивств, і щоразу повторювати зади – чи то про десятьох негренят, а чи про таку саму кількість гостей на острівному весіллі, як у "Списку запрошених" Люсі Молі – можна цілком безборонно. Також можна навпаки, виховувати гарний смак – і у віршах, і в детективах - видавши, наприклад, згадану Агату Крісті замість її бе-версій. Але це, мабуть, дорого (авторські права), а з "версіями" точно дешевше. Бо ж зроблено хоч і не на фабриці в Китаї, але точно не в "літературному" цеху.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma