…Хтось, можливо, скаже, що українська журналістика останніх років була нецікавою, і в ній не було «живого» життя, самі лише його «технічні подробиці». І не від тематики, мовляв, це залежало. Натомість роман Анастасії Піки «Остання справа Альони Кроніної» повністю розбиває такі твердження, пропонуючи нам свіжу, цікаву, актуальну історію, де немає місця сірому офіціозу, натомість повно пригод, гумору, оригінальної аналітики та справжньої журналістської пристрасті.
Побудований роман просто. Чотири розділи – тридцять сім справ, що веде героїня, молода українська журналістка Альона Кроніна. А починається все, здавалося б, тихо, спокійно, навіть ностальгійно. У тих часах багато хто волів би залишитися – настільки затишними і непроблемними вони існують в народній пам’яті. Здається, тоді завжди було літо, бо воно – це застій, натомість зима – Майдан, і він ще далеко. «Липень і серпень — традиційно глухі місяці для журналістів, - нагадують нам. - Футбольний чемпіонат закінчився, Рада і Кабмін не працюють, депутати міськради ніжаться на сонячних Мальдівах, а улюблений мер усіх киян Львова поливає квіти у своїй квартирі на затишній ізраїльській вуличці».
Натомість чим далі, тим жорсткішими стають умови гри, якщо так можна назвати журналістику. Скажімо, героїня, не хоче і не називає так свою роботу. Ба більше того, потрапивши на роботу до суворо цензурованої та повністю підконтрольної проросійському спонсору київської редакції, вона (вже під час Євромайдану) розуміє, що більше не може бути відстороненим свідком подій і хоче боротися з кремлівською пропагандою та розповідати людям правду.
Ну, а передує цьому безліч цікавих історій та журналістських пригод, серед яких – візит на Київську ГЕС, мандрівка до Чорнобиля та інші редакційні завдання для небайдужої героїні. Тож роман не просто про сучасну українську історію 2012–2022 років – він насамперед про розвиток української журналістики та демократичного суспільства. Що ж до його головної героїні, то вона протягом усього дійства побудує блискучу кар’єру: IT-журналістка, працівниця парламенту, агентка розвідки MI6 — і спробує зірвати російське вторгнення до України 24 лютого 2022 року.
Слід додати, що ілюстрацію до обкладинки роману створила українська художниця Світлана Гриб, якій удалося врятуватися зі зруйнованого російськими окупантами Ірпеня.
Уривок з роману:
«Будуючи сучасні підприємства, ми оновлюємо країну загалом», — завершує президент. «І руйнуємо заводи, які мені не належать», — додаю про себе я. Зграйка журналістів рветься до президента вперед по головах, щоб поставити мегаважливі редакційні запитання. Проте дорогу їм перекривають охоронці: підходити до ясновельможного можна лише за два метри. Нещасні тягнуть диктофони за плечі бритоголових, як балерини, однак ті не відступають ні на крок. Президент нагадує окрему брилу Стоунхенджу в колі, за межі якого не можна ступати. Слухаючи, як журналісти тремтячим голосом, сповненим поваги, кричать назву своїх видань і прізвище, бо інакше з такої відстані гарант не почує, я розумію, що для них ця подія — вершина кар’єри та власних бажань. Тихенько посміюючись, вирішую все ж таки поставити запитання. Воно в мене давно готове й далеко не редакційне: чому невдовзі після відкриття заводів цього хлібокомплексу в регіонах України всі інші хлібопекарські комбінати відразу закривають? Проте після того, як я підношу руку, у прессекретаря починають бігати очі, він підходить до мене й просить спочатку написати запитання на листку. «Така процедура», — цідить крізь зуби він, і я розумію, що в нашого видання можуть бути серйозні проблеми, якщо не погоджусь. «Скільки ще заводів у регіонах України відкриють цього й наступного року?» — виводжу на аркуші, і обличчя прессекретаря розпливається в усмішці. На це запитання президент відповідає, чесно дивлячись мені в очі, з відчуттям власної поваги й безкарності».
— Спасибо за вопрос! Я надеюсь, что не менее двадцати.
І я розумію, що тест пройдено. Я працюватиму в «Онлайні» довго і щасливо».
Анастасія Піка. Остання справа журналістки Кроніної. – К.: Bookraine Publishing House, 2022
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma