Enigma Enigma

Marika

2019-11-05 16:19:36 eye-2 2898   — comment 0

Віскі

Того дня він дозволив робити все, що вона хотіла: пищати, кричати, сміятися, захлинатися сльозами, бити посуд, посилати все до пекла, танцювати, стрибати, кулаками бити по стінах, тупцювати, жбурляти речі, матюкатись, а потім напитися. Вона вчилася балансувати на межі землі й неба.

Усі її потаємні пориви, усі її заперечення виривалися із неї криком і завершувалися черговою депресією. Пошматована свідомість, тіло покрите синцями, знесилена падає. Холодно. Він її вкриває. Наливає собі віскі і сідає на підлогу біля її ліжка. Хай вона відпочине. На ранок ніхто цього не пригадає. У ній зародяться нові ідеї, і сама себе переконає, що зможе. Складе план покрокової реалізації. У перехожих шукає героїв, які її свідомість перетворять на чергові епічні твори. Знову недоспані ночі, по всій квартирі розставлені полотна, уся вимащена у фарбі і така щаслива. Продумує передмову, як буде світові презентувати чергову виставку свого іронічного світобачення. І коли буде все готове, обов’язково знайдеться той, хто скаже: « На якого ідіота це розраховано?»

І от знову насунули темні хмари. Дощ гримає по шклі. Вона не витримує своєї унікальності і знову валить по стінах кулаками. Він спокійно за всім цим слідкує і не говорить вбивчих фраз, що все буде добре чи заспокойся. Просто приглядає, щоб вона собі не нашкодила, і, коли падає знесилена, вкриває. Віскі. Сідає на підлогу біля її ліжка. Не знає, скільки це все може повторюватися і в якому настрої вона прокинеться. І чи знайде сили далі йти тією важкою дорогою, що їй приготувала доля.

Йому боляче. Він усе це проходив. Тепер світ йому аплодує стоячи.