15 червня 1859 року, рівно через 13 років після підписання Орегонського договору, американський фермер Ліман Катлер, що оселився на острові Сан-Хуан відповідно до законів США, виявив, що в його городі риється велика чорна свиня та їсть його картоплю. Це було вже не вперше, і перезбуджений Катлер застрелив свиню. Виявилося, що свиня належала ірландцеві Чарлзу Гріффіну, що керував вівцефермою Компанії Гудзонової затоки; у нього було кілька свиней, і він їм дозволяв вільно бродити де завгодно. До цього інциденту обидві сторони конфлікту жили у злагоді. Катлер запропонував Гріффіну 10 доларів як компенсацію за свиню, але Гріффін зажадав 100. Тоді Катлер заявив, що взагалі нічого не буде платити, оскільки свиня вторглася на його землю. Коли британська влада пригрозила заарештувати Катлера, американський фермер звернувся до своєї влади за військовим захистом.
Командувач Орегонським військовим округом бригадний генерал Вільям Харні спочатку відправив на острів Сан-Хуан 66 солдатів 9-го піхотного полку під командуванням капітана Джорджа Пікетта з наказом не дати висадитися британцям. Побоюючись, що якщо американців залишити без нагляду, то американські сквоттери почнуть заселяти Сан-Хуан, англійці відправили туди три військові кораблі під командуванням капітана Джеффрі Хорнбі. Почалася ескалація, і до 10 серпня 1859 року 461 американський солдат з 14 гарматами під загальним командуванням полковника Сайлеса Кесі протистояли п'яти британським військовим кораблям зі 167 гарматами і 2140 людьми на борту.
Губернатор британської колонії Ванкувер Джеймс Дуглас наказав контр-адміралу Роберту Бейнесу висадити на острові морських піхотинців і викинути звідти американських солдатів. Бейнес відмовився, вирішивши, що було б нерозумно двом великим державам розв'язувати війну через якусь свиню. Командири на місцях з обох сторін отримали однакові накази: захищатися в разі нападу, але ні в якому разі не стріляти першими. Протягом декількох днів британські та американські солдати обмінювалися образами, намагаючись спровокувати один одного, але дисципліна взяла своє, і постріли так і не пролунали.
Коли новини про кризу досягли Вашингтона і Лондона, офіційні особи обох країн були шоковані, та вжили заходів по розрядці потенційно вибухонебезпечної ситуації.
У вересні президент США Джеймс Б'юкенен відправив генерала Вінфілда Скотта для переговорів з губернатором Джеймсом Дугласом про шляхи розв'язання кризи, яку викликала вбита свиня.
Скотту вже вдалося залагодити два прикордонних конфлікти між США і Великою Британією в кінці 1830-х, і президент сподівався, що він знову зможе позбавити країну від абсолютно непотрібного їй в умовах близької громадянської війни військового конфлікту. У жовтні Скотт прибув на Сан-Хуан і приступив до переговорів з Дугласом.
Здоровий глузд взяв гору, відбулося укладання договору щодо спільного використання острова.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma