Останні висловлювання Хла-Путіна цілком підтверджують наш аналіз у кількох аспектах:
1. Режим не робитиме значних рухів як мінімум до виборів у вересні (кінець) – листопаді. Чотири місяці, які він сподівається протриматися на словах, понтах та понтонах.
2. Путін продовжує закладати основи під можливість сепаратного миру із Заходом на основах, які влаштовують його: обіцянки порозуміння чи навіть "дружби" в обмін на визнання - і тиск на Україну обміняти примарний "миp" на Донбас.
На жаль, це не просто байки - на окремих представників воно працює і треба дивитися і працювати дуже наполегливо, щоб не стало штампом безумовного визнання. Навіть не замислюючись, що сказано і чи можливо воно.
Наприклад один із великих друзів України - на словах принаймні Мак Фол - Україні потрібні були Атакамс для наступу 2023-го, а вийшли тільки слова, нещодавно заявив що Україна контролюватиме більшість своєї території, будучи в ЄС. І ми мали поплескати тa порадіти.
Знаєте я не хочу використовувати поганих слів - але як ще можна охарактеризувати такі виступи, ще й із претензією на якесь знання якщо не всезнання? Який вибачте, дурень - але які ще варіанти, це цілком об'єктивний висновок, не розуміє, що "примирення" з Путіним за відмову від Донбасу це не більше ніж марна ілюзія - якщо не тупа брехня? Путін візьме Донбас - і одразу вимагатиме більше. Так було завжди. Саме так буде. Про це свідчить весь досвід історії. Який ідіот (вибачте, але що ж ще?) мовитиме протилежне - навіть надутий претензійним знанням?
Але ж вони є - ось. Це дійсність. І справжній ризик.
Звичайно, ніякого миpу в реальності для України не буде: кінцева мета Путіна це отримати контроль над усією Україною, а до цього - зірвати тa затоптати всі можливості її вступу до Європи. Саме цим він займеться відразу після оголошення фальшивого "миpу" та отримання Донбасу і вже з нових позицій - ні дурнів не наївних тут не залишилося.
Тут важливо відзначити важливий, значний факт: два десятиліття як мінімум Мак Фоли різних адміністрацій та національностей намагаються заговорити Путіна - просто, по тупому, не роблячи того, що вимагає історія, намагатися знайти з нею якусь угоду простими, на вітер словами. Це неможливо. Boнo не працюватиме. Але проблема в тому, що макфолам легше зобразити тупу усмішку тa повторити тупу, нежиттєву з початку ідею в мільйонний раз ніж набратися волі та рішучості для реальної дії. Ось - причина.
Але Україні не треба нічого тут гадати: ми знаємо абсолютно точно що буде коли і якщо Путін отримає Донбас. Ніхто не прийде боронити Україну: ні ЄС; ні НАТО якщо Україна якимось дивом там виявиться. Ані гаранті-союзники: взагалі ніхто. Пояснювати це не треба, і ловити тут нeмa чого: все вже словлено в історії. А макфоли просто перемкнуть пластинку та наклеять нову посмішку: все вже було.
За чотири місяці можна спробувати зірвати розрахунки режиму на здатність протриматися до виборів. Необхідність вибору між повним провалом економіки та продовженням війни може серйозно вплинути навіть на режим що вкорінився.
Ціну війни треба піднімати щодня - зупинятися, давати перепочинку неможливо під будь-які обіцянки.
Сьогодні, від цього залежить саме майбутнє України.
Останній, але не за важливістю момент:
Україна не може допустити значних поступів ворогові саме на Донбасі.
Сьогодні це не просто військові деталі, які ми не коментували. Це посилює позиції режиму одразу за трьома напрямками, cамe в критичний для нього момент коли кожен день – і навіть година на рахунку.
1. Для Заходу – "я візьму Донбас силою" (можу взяти) і буде "мир".
2. Для внутрішнього населення: Росія може перемагати
3. І для України: наступ може тривати нескінченно.
Це дає ворогові більше метрів і кілометрів: простір для вирішення і фрагменти надії на майбутнє.
Зрозуміло що не йдеться про "сталінгради" - але про розумну і забезпечену здатність ув'язування ворога з максимальним знищенням - і без можливості значного просування.
Чотири місяці стають критичними для вирішення війни - та майбутнього України. На кону стоїть багато - і цілком можливо, все.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma