Проросійські ЗМІ намагаються в інформаційний простів «вкинути» чергову брехню. Вона стосується розведення військ на Донбасі. Коментуючи слова Командувача операції Об’єднаних сил генерал-лейтенанта Володимира Кравченка, щодо проведення Збройними силами України підготовчих заходів з відведення військ уздовж всієї лінії розмежування, російська пропаганда називає ці заходи простіше – мінуванням усієї лінії розмежування. Тобто, українська армія поспіхом заміновує усі чотири сотні кілометрів лінії розмежування сторін.
Чи реально таке зробити, і головне чи доцільно Україні так діяти, фахівці сапери відповіли, що це повна маячня. По-перше, подібні мінні загородження – це мільйони мін, і щоб ретельно замінувати усі чотириста кілометрів лінії розмежування, в нас може навіть не вистачити боєприпасів. По-друге, процес цей, навіть застосовуючи інженерну техніку мінування, досить тривалий, і його приховати дуже важко. Якби ми мали таке робити, то закладання мін помітили б, і противник, і спостерігачі ОБСЄ (які звичайно б вказали в рапортах про проведення робіт з мінування). По-третє, якби противник помітив такі роботи, то звичайно б застосував зброю на ураження нашої техніки, адже вона б працювала беззахисна на самій передовій. По-четверте, вздовж лінії розмежування є такі ділянки, де неможливо застосувати мінування з ряду причин (наприклад, землею чи комунікаціями користуються цивільні і військові). Тому, на думку офіцерів – саперів, можливість такого мінування усієї лінії розмежування – реально, але дуже малоймовірна.
Щодо доцільності, то так робити зовсім немає необхідності, адже мінні поля в сучасній війні є не дуже ефективними перешкодами для прикриття територій. Міни легко знімаються і робляться проходи. «Але найголовніше, чому нам не потрібно так робити, це те, що ми ще більше «забруднимо» вибухонебезпечними предметами свою територію», - розповідає колишній офіцер спеціально створеного в Міністерстві оборони України управління протимінної діяльності. Він говорить, що на Донбасі, лише на підконтрольних територіях мінами та іншими вибухонебезпечними предметами «забруднено» понад 7 тисяч квадратних кілометрів (700 тисяч гектарів). Україна, разом із світовою спільнотою проводить очищення цих територій, так зване «гуманітарне розмінування», і темпи його доволі високі. Але щоб звільнити усю цю територію від мін та ВНП доведеться працювати понад 10 років.
І це лише на підконтрольній території. Там, де зараз є проросійські бойовики, за попередніми підрахунками, майже стільки ж площі займають мінні поля і райони де тривали бої. Тобто, за різними оцінками ще від 5 до 7 тисяч квадратних кілометрів української землі несуть потенційну смерть. Тож навіщо до замінованих площ додавати ще території, які можна використовувати в народному господарстві. Коли ці території знову увійдуть під контроль України, то саме нам доведеться всі ці мінні поля знімати, щоб земля повернулась в народне господарство. Навіщо мінувати, а потім роками усе це знімати. Звичайно, що коштів, виділених на гуманітарне розмінування світовою спільнотою буде, як завжди, недостатньо, тож тягар увесь впаде на нашу державу. Мінувати – нам зовсім не вигідно економічно.
І найголовніший аспект – безпека мирного населення. З досвіду світових конфліктів, на подібних мінних полях значний відсоток постраждалих – це не комбатанти, які намагаються подолати такі поля, а мирне цивільне населення. Тож навіщо нам наших громадян наражати на чергову небезпеку.
Цей інформаційний «вкид», про створення Україною зони мінних полів вздовж лінії розмежування, є черговою інформаційною атакою, яка має негативно вплинути на імідж нашої держави під час підготовки зустрічі в «норманському форматі». Мовляв, ми тому йдемо на поступки в питаннях відведення військ, бо вже замінували усю територію. Ця брехня вчергове підкреслює підступність ворога, який веде проти нас гібридну війну різними підлими методами.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma