Зрозуміло (хоча й не всім), що доручати обов’язки людям, які найбільш спроможні виконати їх - це справді краще, ніж перевірені часом звичаї корупції, протекції, непотизму і спадкових привілейованих груп.
Крім цього, самозрозумілого, у дослідженні Адріана Вулдріджа "Влада гідних" можна знайти відповіді на багато інших, не менш важливих питань. Наприклад, що дає змогу найкраще визначити, чи гідна людина обіймати важливі посади? Тест на IQ, як вважало чимало британських і американських науковців ХІХ і початку ХХ століття? Чи, може, кількаденний іспит, учасники якого мали подолати фізичні й розумові перепони, як упродовж століть було в Китаї? У різний час і в різних місцях правителі й цілі суспільства винаходили та випробовували найрізноманітніші варіянти, щоб досконало втілити принципи меритократії — влади найкращих, влади гідних.
Таким чином, автор книжки - редактор відділу політики і колумніст журналу Economist, доктор історії в Оксфордському університеті - простежує історію меритократії від часів винайдення в Стародавні часи і до її сьогоднішньої кризи, щоб врешті поставити ключові питання - яке в неї майбутнє і чи є їй адекватні альтернативи?
"За Платоном, будь-яке об’єктивне дослідження роду людського показує, що його представники від природи розділені на три типи, залежно від природних здібностей: золотий, бронзовий і срібний, - дізнаємося ми історичні подробиці згаданої ідеї. - Золоті люди - це законні хранителі держави, які завдяки поєднанню природних здібностей і ретельної підготовки здатні глибше мислити, чіткіше бачити і, як наслідок, правити справедливіше, ніж будь-хто інший. Срібні люди - це творці багатств, імпресаріо виробничого процесу. Бронзові люди - сини праці з мозолястими руками, які дбають про життєві потреби".
Адріан Вулдрідж. Влада гідних. Як меритократія створила сучасний світ. – К.: Наш Формат, 2024
Фото: Валер Бондар. Портрет Івана Липи (співзасновника «Братства тарасівців» (1891), міністра віросповідань УНР (1919)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma