Про експерта у законі Юрка “Будку” Чечіля я вже писала в одному з своїх розслідувань, пам’ятаєте як шустрий хлоп задекларував власну хату - двушку у Київі за ціною собачої конури? Ні — то прочитайте https://enigma.club/articles/est-takaya-professiya-kvartiry-otsenivat_1
Але професійні “досягнення” нашого поважного посадовця, як з’ясувалося, цим громадянським подвигом не обмежені...
Історія цікава, сідайте та слухайте, котани, зі мною сумно не буде. Точніше не зі мною, а з цим пасажиром... Ну коротше, йшов суворий дві тисячі одинадцятий рік.
Є на Одещині такеньке собі містечко — Овідіополь. А у цьому містечку - залізнична гілка та залізнична станція. Точніше гілка ще є, а станція вже була...
Чому так сталося? Як завжди, бо комусь треба було розширювати свій бізнес, а комусь кортило підняти небагацько грошиків. Так і вийшло. Фонд державного майна вирішив що станція ця не потрібна нікому (окрім спонсора, зрозуміло) і товкнула її поважній мешканці Овідіополя.
У ті передвоєнні часи щаслива власниця станції - Токмак Степанида Василівна з успіхом поєднувала посаду майстера виробничого навчання кухарів у місцевому коледжі та приватного підприємця з основним видом діяльності чомусь не “пасажирські перевезення” або “транспортні послуги”, а “роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами”.
Заплатила за держмайно наша майстер-кухар Степанида Василівна якихось п’ять тисяч баксів.
А тепер котани, найголовніше. Давайте глянемо на мапу і подивимося де саме розташований цей мало кому відомий Овідіополь. А стоїть він на березі Дністровського Лиману. Чому це важливо? Я не генерал, але мені тут військові все розтлумачили.
Від кордонів окупованого росіянами Придністров'я до сюди п’ятдесят кілометрів, такнока колона пройде за півдня. Днестровський лиман відділяє территориї між Одесою та Ізмаїлом. Едина залізниця , та й взагалі “лінія комунікаці”(о вивчила круте слово) між двома територіями -дамба дамба на лимані. Так ось якщо захоплять Овідіопіль — дамбу не втримати і буде вам “Бесарабська народна республіка” зі столицею в Ізмаїлі!
Дідько з будівлею, продали залізничну платформу! Тобто власник може просто заборонити розвантаження військових ешелонів! А на біса вони туди поїдуть, запитаєте ви мене? Та на мапу подивиться, на мапу!
Овідіополь — ключ до регіону. Якщо туди зконцентрувати навколо нього війська, то можна утримоувти ворога не дозволяючи затягнути зашморг, та здійснювати “вогньовий контроль” (ще одне круте слово) одночасно над залізницею, узбережжям та підходами з боку Тирасполю.
Тобто позиція — стратегічна. Але, як завжди, не для урядовців. Бо “німці” може й не прийдуть, а гроші потрібні зараз...
Але ці грощі пишли усім не в те гірло. Як зїясувалося, з оцінкою не погодилася Генеральна прокуратура та відкрила кримінальне впровадження.
До перевірки було задіяно нового, чесного спеціаліста, який визначив об'єкту зовсім іншу, реальну ціну, та саме і вказав (бо він відставний військовий) на стратегічне значення проданого вокзалу.
Вважаете що на тому усе скінчилося? Ні!
Кухарка - багатостаночниця, що придбала цілий вокзал за ціною старої автівки, як зсувалося, була міцним горішком. Незаконний продаж об'єкту з заниженням вартості — це кримінальна стаття, тому “місцеве угрупування” розпочало з чесним оцінником справжню “експертну війну”, яка не скінчилася і сьогодні.
А саме тим, хто дискваліфвкував чесного експерта й був наш "Будка" Чечіль
Но це вже інша історія...
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma