Стогділ Ральф (англ. Stogdill Ralph) автор численних публікацій на тему лідерства, один із перших відмовився від традиційних уявлень про особливі, тільки лідерам властиві риси особистості. Хоча і можна спостерігати деякі риси, властиві багатьом лідерам, лідерство варто радше розглядати в плані взаємодії багатьох незалежних змінних величин, що перебувають у постійному русі і зміні (“Історичні тенденції в теорії лідерства”).
Отже, те, що передувало уявленню про лідерство як набір специфічних рис, еволюціонувало в інше уявлення, відповідно до якого лідерство — це свого роду активна діяльність у конкретних умовах і обставинах.
Головною метою дослідників лідерології стало вивчення поведінки лідерів у кризових, критичних і небезпечних для життя умовах та ситуаціях.
Дж. Данніґан і Д. Мастерсон у 1997 р. (Dunnigan J., Masterson D. The Way of the Warrior: Business Tactics and Techniques from History's Twelve Greatest Generals) написали книгу, в якій розкрили основні цінності, компетентності, поведінкові здатності, способи, тактики, техніки, психологічні властивості характеру і риси 12 видатних військових лідерів (Юлій Цезар, Чингісхан, Александр Македонський....., Дуглас Маккартур, Норман Шварцкопф).
Вони зробили такі висновки:
1. Якщо є хоча б одна здатність, яку вміло використовували майже всі ефективні військові лідери, – це комунікаційна. Вони були чудовими або компетентними комунікаторами. У них надзвичайно розвинуті вміння спілкуватися як із солдатами, так і з цивільними.
2. Видатні військові лідери були надзвичайно сміливими людьми – вони стикалися зі смертю як з частиною своєї роботи. Якщо б вони не проявляли сміливості, їхні солдати не слідували б за ними.
3. Особистий приклад. Видатні військові лідери ніколи не очікували від своїх солдатів те, що вони зроблять щось таке, що самі командири робити не будуть. Вони завжди знаходили спосіб, який переконував підлеглих у тому, що їх лідери роблять саме те, що проповідують.
4. Видатні військові лідери, перш за все, – майстри планування й організації. Гарний план полягає в тому, що лідер знає, навіщо він слідує кудись і як збирається туди потрапити. Він прагне структурувати ситуацію, замість того, щоб вона управляла ним.
5. Видатні полководці вміють адаптувати свої плани відповідно до обстановки, що змінюється. Вони гнучко приймають (змінюють) рішення, щоб передбачити і гідно зустріти умови та події, що якось впливають на їхні продумані плани.
6. Видатні військові лідери не жаліють часу, навчаючи і дисциплінуючи свої війська. Вони – активні прибічники навчання і дисципліни та використовують це для руху вперед і розвитку.
7. Усі видатні військові лідери мали відмінну освіту. Вони продовжували розвиватися все своє життя. Однак, вони розуміли, що навчання ніколи не закінчується. Військові лідери оточували себе наставниками і виключними вченими свого часу, щоб вчитися у них всьому, що для них було важливо.
8. Всі видатні військові лідери мали сформовану здатність бачення (візійність). Вони бачили де можуть серйозно змінити ситуацію і цілеспрямовано реалізували своє бачення.
9. Як тільки будь-який із видатних полководців фокусував свою свідомість на меті, він утримував її там, доки справа не була зроблена. Бути рішучим і зосередженим на меті – це одна з основних здатностей військового лідера.
10. Видатні військові лідери завжди шукали найкращих людей, талановитих підлеглих. Вони усвідомлювали, наскільки ефективні грамотні люди, і оточували себе найбільш здібними з них. Відповідно, щоб утримати цих найкращих людей поряд з собою, вони повинні були їх підтримувати.
11. Найкращі військові лідери завжди впроваджували інновації і використовували новітні зразки озброєння та техніки. Вони порушували статус-кво (не залишали все як є), шукаючи нові способи ведення справ.
12. Усі великі військові лідери успішно використовували союзи та альянси.
13. Усі видатні військові лідери були сильними особистостями. Більшість з них мали стійкі моральні принципи і цінності, що були глибоко вкорінені в їхній індивідуальності і характері. Лідери завжди демонстрували іншим свої цінності та принципи вчинками і поведінкою, а не словами і заявами. Вони жили так, як бажали б жити, а не так, як інші хотіли б змусити їх.
14. Усі великі полководці володіли навичками організації логістики й швидкого пересування (маневрів) своїх військ.
15. Інші унікальні компетентності деяких видатних військових лідерів такі: розуміння інших культур, вміння враховувати їх особливості у військовій справі; ретельний самокритичний аналіз власних помилок і формулювання висновків для створення нових методів і способів дій; хобі та дозвілля для зміцнення, підтримки і вдосконалення своїх здатностей; мали розвинуте «ситуаційне розуміння» – тобто вміння швидко оцінювати нові ситуації; здатність всебічно оцінювати спроможності свого противника; орієнтованість на вирішення проблем, а не зацикленість на виконанні завдань; володіли оригінальним нешаблонним мисленням; мали сміливість проявляти ініціативність і розсудливо ризикували задля досягнення поставленої мети.
"Воєначальник має володіти сильним характером нарівні з інтелектом. Люди з добре розвинутим інтелектом і слабким характером гірше всього пристосовані до такої роботи: вони подібні кораблю, щогли якого непропорційно великі в порівнянні з баластом. Краще володіти сильним характером і слабким інтелектом. Люди з помірно сильним характером і відповідно розвинутим інтелектом зазвичай більше всього процвітають у своїй справі. Основа повинна бути рівною висоті"
Наполеон
Відео: "Спільні цінності, поведінкові здатності і властивості характеру видатних військових лідерів"
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma