Сьогоднішні заяви про причину смерті Навального реально справляють враження хаосу та абсурду вже у вищих колах влади України.
"Я можу вас розчарувати, але те, що нам відомо, - він реально загинув від тромбу. І це більш-менш підтверджено. Це те, що ми знаємо. Це взято не з інтернету, так скажу, але, на жаль, природним чином" Джерело
Хто може мати таку інформацію на рівні достатньої впевненості щоби озвучувати її публічно?
Раціональних підстав такого просто не існує у фізичній, раціональній природі! Жоден інформатор у РФ може мати рівня довіри просто щоб слухати його, без десятикратної перевірки незалежними каналами. Яких нема: у природі. Кому треба відмивати злочинний режим від чергового злочину: на підставі тільки слiв, булькa у воду? Чому це потрібно сьогодні? Як це йде на користь українській перемозі?
Дивна і тривожна тенденція простежується тут, особливо в нещодавній період: вякнути, ляпнути, булькнути щось у публічний простір; дивне і дедалі тривожніше: без жодних пояснень що це означає і чому це потрібно для України, для її перемоги. Не знаю, що це означає, але вже тривожно; буде так поводитися компетентний професіонал у критичний момент для своєї країни і світу - це велике питання. А ось совковий бюрократ який піднісся до статусу нібелунга, цей феномен ми бачили: і продовжуємо спостерігати регулярно. Aбо хтось просто втратив контроль за тим що можна говорити публічно, чому i на яких підставах. Або йде якась каламутна, зовсім вже незрозуміла гра із суспільством.
- "У травні будемо шашлики"
- "Цей міст не жилець"
- "Цього року будемо в Криму"
Але ось про Навального десь за полярним колом все вже знаємо! Звідки? Точно? Серйозно?
Давайте: поки ще є час я нагадаю, як воно буває, і було:
1. Період героїзму
2. Період наївності.
3. Період незрозумілості тa непорозумінь.
4. Період втоми тa розчарувань.
І ось вже пункт відправлення. Прибули успішно, і знову! Пам'ятаєте? І жертви, і пісні: ні, не допомагають запам'ятати!
---
Це кому потрібно створювати картину хаосу та абсурду в українському інформаційному просторі? І знову, без жодних пояснень ми вce знаємо вірте на слово, бульк. Навіть якби була можливість знати впевнено (якої немає, просто не існує у фізичній природі) хто послав його до арктичної колонії: теж "природа", своїм чином?
Ні, не розумію. Це що: подарунок до Його "виборів"? Ще один, серед принесених дарів?
А за фактом, це вже просто пародія, професійна дискредитація. Хтось намагається дискредитувати одну з найефективніших та найрезультативніших команд ЗСУ? Найпримітивнішим та найдешевшим методом, булькa? І знову зовсім випадковий збіг?
Але я цілком переконаний що сьогодні не час для незрозумілості та невизначеності; для дивних глюків та двозначних натяків; сьогодні не потрібно, шкідливо і прямо небезпечно згортати у бік періоду неясності: бо це ще ніколи, жодного разу не вело до результату і не приведе до нього. Сьогодні час говорити ясно та показувати результати. Це не побажання, а обов'язок: перед країною; перед майбутніми поколіннями; та перед українською перемогою. Ось про що йдеться: не про ігри та спектаклі! Пам'ятаєте? Запам'ятали? Не забувайте.
Тривожно. Серйозно. Але треба помічати, та говорити. Тому що НЕ помічати це означає звикати. До безглуздя та абсурду, зокрема. І тоді до завороту вже близько, рукою подати. Так, так уже було. Саме так.
---
Слухайте. Дивіться. Послухайте: а може не треба йти туди, в незрозумілість тa весь шлях до абсурду? Шукати креативних рішень щоб не змінювати нічого по суті? А може спробувати звернути з колії на новий шлях? Сьогодні, ще можна.
В армії України було надійне командування якому довіряє суспільство. Це найцінніше, безцінне надбання країни – не Ваше особисте. Поверніть його: можна без пояснень, просто.
Перестаньте втручатися в його плани та рішення.
Займіться своїми прямими обов'язками: ресурсами, кадрами, тилом. Дайте більше відповідальності тим хто показує результати: вчора і сьогодні, а тих хто пише тільки плани та відмазки, і гребе під себе: прибирайте відразу і без винятків. Це просто: i ще вчора. Ви ж знаєте що стоїть на кону. Знаєте?
Цьому ворогові не можна: смертельно небезпечно давати фору. Перемогти його просто як завжди ще жодного разу не виходило. Це говорить тa показує Історія: жодного шансу. Слухайте. Подивіться та озирніться. Знаєте? Пам'ятаєте?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma