Звичайний слюсар, водій маршрутки, сталевар – саме таким до війни був Андрій Дмитренко. Як і більшість українців, він просто жив, працював, виховував дітей.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік одразу пішов до військкомату. Проте його в армію не взяли – бо ще в юності він був визнаний непридатним. Тоді Андрій пішов на хитрість: сказав, що втратив військовий квиток, і його таки мобілізували.
У війську Андрій отримав позивний «Собака». Воював на Донеччині та на Запоріжжі, брав активну участь в українському контрнаступі. У листопаді 2023 року «Собака» був важко поранений. Відновившись, попрохав про перевод у танкісти – йому не відмовили.
Влітку 2024 року знову потрапив на Донеччину. Лінія оборони його бригади проходила між населеними пунктами Селідово та Михайлівка. Логістика була ускладнена — єдиний шлях до їхніх позицій проходив у вузькому тунелі, який окупанти постійно обстрілювали та намагалися заблокувати. 5 вересня 2024 року росіяни підігнали танк до в’їзду в тунель та залишили його там, перекривши маршрут.
Танкісти розуміли – так просто ворожу махину з місця не зрушити. Тоді саме Андрій зголосився залізти всередину ворожого танку та спробувати його завести. Це була вельми ризикована затія: не було ніяких гарантій, що росіяни не залишили там якісь мінні «сюрпризи». Проте іншого варіанту у гвардійців не було.
На щастя, Андрій зміг неушкодженим залізти у танк. А вже через хвилину завів мотор і трофейна техніка направилася в сторону українських позицій.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma