Любі друзі, сідайте та поговоримо про Державне бюро розслідувань (ДБР), його формального очільника Романа Трубу (у якого сьогодні день народження) й фактичного керівника Андрія Портнова. І чому ми оголошуємо війну Трубі та Портнову.
Одпочатку Державне бюро розслідувань планувалося як логічне доповнення до Національного антикорупційного бюро. І якщо НАБУ «збуджується» суто на корупційні злочини з чіткою сумою збитку державі, то ДБР не таке вибагливе і розслідує взагалі службові злочини посадовців. Від прем’єр-міністра, який своїм підписом надав комусь преференції, до оперативника в райвідділку поліції, який напідпитку затриманого чоловіка ногами відбуцав, бо день невдалий. І ми раді, що є кому займатись усім цим, якби до цього антикорупційного органу не знайшлася дуже проста «відмичка». Як виявилось, керівник Державного бюро розслідувань Роман Труба підпорядковується навіть не президенту Зеленському, не Кабінету міністрів і не Верховній Раді, а напряму Андрію Портнову – колишньому заступнику голови Адміністрації Президента, ще за часів Януковича.
Ви спитаєте: а чому ви вважаєте, що Портнов = ДБР/Труба? Тому що вони дурні і геть не переймались щонайменшою конспірацією. Навесні 2019-го року Андрій Портнов, відомий як головний «смотрящій» в Януковича по судовій системі і автор «диктаторських законів 16-го січня», повернувся до України з-за кордону. До цього він декілька років обіцяв в своєму фейсбуці помститись усім своїм ворогам, реальним та уявним. І коли Портнов нарешті повернувся, то почав подавати заяви з геть абсурдними фабулами до ДБР, яке порушувало по ним провадження і починало тягати людей на допити. А Портнов радісно оприлюднював в своєму телеграмчіку дати й час допитів, та згодом – деталі допитів, тобто мав оперативний доступ до перебігу справ. Йдеться про екс-президента Петра Порошенка, про екс-нардепку Тетяну Чорновол, та інших публічних осіб.
Коли в Труби декілька разів спитали публічно, чому воно так виходить, то керівник ДБР робив великі очі, відповідав, що ніц нічого не розуміє, усіх слідчих, що працюють на справах, з яких йшов «злив» Портнову, перевірили на поліграфі й усе ок. Але врешті решт до хлопів дійшло, що так палитись не варто.
Тепер Портнов розважається тим, що йому зливають особисті дані журналістів, які за ним стежать, він їх оприлюднює, сам вже отримав ксіву журналіста від проросійського 112-го каналу (але сьогодні втратив сторінку у фейсбуці; це карма: десь прибуло, десь навпаки.) А приємним бонусом до цих розваг стало те, що тепер через цього рєшалу вже маловідомий україно-кіпрсько-ізраїльський бізнесмен Коломойський вирішив погратись Трубою та пошатати набагато важливіші питання. І ось нещодавно Державне бюро розслідувань вирішило долучитись до бєніного тиску на Приватбанк.
Спочатку Коломойський купляє рішення райсуду в Одесі, який вирішує, що юристи Приватбанку і Нацбанку НЕ ПОВИННІ ЗГАДУВАТИ прізвище-ім’я-по батькові Коломойського. Потім один з бєніних хлопчиків скаржиться в ДБР, що НБУ та Приватбанк не виконують це рішення. При цьому, куплене рішення хутко скасовується, бо суддя отримує по шапці від старших колег, які не хочуть лізти в таке лайно. Але для ДБР – увага – СКАСОВАНЕ рішення суду усе одно лишається приводом для обшуків і вони отримують доступ, вже через Печерський райсуд, до усіх матеріалів усіх тяжб банків з Коломойським та його чисельними фірмами.
Ми бачимо, що справа незалежності Нацбанку, ДБР, Зеленського та взагалі усієї української влади від Коломойського вже стала наріжним каменем не тільки всередині країни, а й назовні. Ми бачимо публікації в Wall Street Journal, де вказується, що Зеленському треба докласти активніших зусиль, щоб дистанціюватись від Коломойського. Наприклад – сприяти поверненню тих грошей, що Беня вивів з Приватбанку на свої офшори, а не підставляти йому попільничку, як Коломойський наступного разу завітає на Банкову. І це вже не жарти, адже ми не отримаємо транш МВФ, якщо Зеленський буде сидіти, склавши лапки. Бо навіщо МВФ давати нам гроші, якщо їх одразу хапне Коломойський, через ту чи іншу оборудку лояльних чиновників – Зеленського, Труби, та інших.
Відтак, «Демократична Сокира», невпинно працюючи над посиленням незалежності українських інституцій від стороннього впливу, в конкретному випадку – від впливу Коломойського на Трубу і ДБР за посередництвом Портнова, задля забезпечення фінансової стабільності України та відновлення її репутації на міжнародному рівні, оголошує джихад Державному бюро розслідувань, їхньому формальному очільнику Роману Трубі та Андрію Портнову. Будуть акції, будуть заяви, буде тиск і буде пекло – все, як ми любимо. А щоб Роман Труба не казав, що ми напали «вєроломно і бєз обьявлєнія войни», ми попередили його, як свого часу скіфи попередили царя персів (не котів) Дарія І. Ми надіслали Трубі на день народження птаху, мишу, жабу та п‘ять стріл. У скіфів це попередження значило щось на кшталт «якщо ти не полетиш на небо, наче птах, не сховаєшся під землю, як миша, і не забереш, жаба, із собою свою гадюку Портнова, ми прийдемо по вас і зробимо ататат». А підозрюючи, що у Труби радники не настільки розумні, як у царя Дарія, ми додали і том Геродота, де описується ця легенда. Сподіваємось, читати він вміє.
Хепі бьоздей, пане Труба.
Біжи. Ть.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma