Сократ сказав, а людство багатоголосо за ним донині повторює: “Я знаю, що я нічого не знаю”. Кажуть, що Сократ продовжував свою думку таким поясненням. Малював на піску два кола, маленьке й велике, й казав:
Маленьке коло обмежує обсяг знань неука. Він знає дуже мало, відповідно й площа круга, що обмежується малим колом, є малою. Все що за колом є безкінечним обсягом знань, які неукові недоступні. Тому ці знання для нього, начебто, й не існують. Про обсяг незнаного можна судити лише по довжині кола, що є межею між знаним і незнаним. Коло, що обмежує неукові його знання, маленьке, – і неук впевнений, що, якщо і є речі, які йому невідомі, то їх небагато.
А оце – продовжував Сократ: велике коло обмежує обсяг знань вченого. Воно набагато більше, ніж у неука, тому вчений усвідомлює, що він багато чого не знає. Коли ж, продовжуючи вчитися, вчений розширює круг своїх знань, разом із кругом збільшується і коло, що його обмежує, змушуючи вченого усвідомити, що обсяг того, що він не знає, після навчання збільшився. Чим більше він узнає, тим більше він не знає.
Тому Сократ і сказав: “Я знаю, що я нічого не знаю”.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma