Enigma Enigma

Іванна Петрів

2022-10-27 09:23:16 eye-2 3289   — comment 0

Як боєць ціною власної свободи від смерті побратимів врятував

Це лише здається, що на війні все чітко і зрозуміло - ось ворог, ось свої. Насправді, в зоні бойових дій щоденно відбувається багато ситуацій, де треба робити вибір, який може вартувати тобі і твоїм товаришам свободи або життя...

Як могло бути

Пам’ятаєте цю жахливу трагедію, коли у травні 2022 року під Лисичанськом двоє рашистських корегувальників вичислили позиції бійців 42-го батальйону 57 бригади у вразливий період передислокації, і підступно скерували туди кілька залпів батареї РСЗВ. 10 хвилин суцільного пекла, коли не було видно неба і землі. Як результат, близько 30 загиблих бійців, десятки поранених, вдови, сироти, нестерпний біль і моральний колапс... СТОП. Це не повинно було статись! Відмотаємо назад.

Як сталося

Цього разу Всевишній був на нашому боці, історія пішла зовсім по іншому сценарію. Коли ці рашистські корегувальники вже прямували у лігво, щоб передати координати позицій ВСУ, боєць Красніков Станіслав Олександрович із напарником раптово змогли їх помітити та затримати. Як розказав згодом солдат ВСУ, затримані помітно нервували, плутались у словах та версіях, що вони робили біля українських позицій. Обшук показав, що обидва мали при собі професійно "потерті" телефони, де взагалі не було нічого зайвого, а головне - папірці із цифрами, які були дуже схожі на географічні координати певних місць. На глибоке переконання Краснікова і його товариша, це були корегувальники, які вже записали потрібні дані і йшли щоб їх передати.

Далі, за показанням Станіслава Краснікова, відбулася досить прикра несподіванка. Він конвоював одного із затриманих до його помешкання, щоб спробувати виявити більше доказів, аж раптом затриманий зробив швидкий ривок, і почав стрімко віддалятись від бійця. "Я вистрелив попереджувальний вгору, але той не зупинився, і, розуміючи, що за хвилину він втече, зникне у знайомій йому місцевості, я дав чергу в його сторону, яка виявилась смертельною для втікача", - розповів Красніков у відео, яке виклав у тік-ток з метою привернути увагу до своєї проблеми. Кілька місяців він сидить у СІЗО та очікує на вирок. Хоча міг би битися за Україну, захищати свою землю. (Детальніше заява бійця: https://vm.tiktok.com/ZMFryx89V/)

https://www.tiktok.com/@stas19961407/video/7155394597533846790?_r=1&_t=8WcyVk4ZBZu&is_from_webapp=v1&item_id=7155394597533846790

Що робити?

Проблема бійця Краснікова, який вимушено застрелив ймовірного корегувальника, і тим самим наразив себе на кримінальну статтю - нетипова, але дуже показова. Наразі військова прокуратура, з незрозумілих для бійця та його товаришів причин, вимагає для нього статтю "навмисне вбивство", а це 10 або більше років за гратами. Але для кожного свідомого українця така ситуація виглядає абсурдною та неприпустимою.

Чи взагалі доречно формально судити бійця, який, цілком ймовірно, врятував життя сотень побратимів.

Чи не зависока ціна такої правди для простого солдата, патріота, який захищає свою землю від підступних, жорстоких ворогів? Тих ворогів, які не на хвилину не замисляться, якщо буде можливість вбити українця. Навіть, якщо у слідства формально є привід до чогось причепитися.

Чи може прокурор відверто заявити українцям "Я вважаю, що солдат мав відпустити корегувальника"? Чи, взагалі, доречно і справедливо судити бійця в таких важких і специфічних обставинах за сухою буквою статті? Бо, з іншої сторони, в нього дійсно був вибір - дати втекти корегувальнику і наразити українських воїнів на гарантовану смерть.

На початку матеріалу ви могли прочитати, що ймовірно могло б статися, якщо б корегувальник втік. Якби солдат вирішив бути жалісним та дав би йому втекти. А потім повернувся до частини та побачив там загиблих товаришів, руйнування від свіжого обстрілу. Чи зміг би він потім із цим жити, чи все життя карав себе за малодушність і нерішучість? Давайте задумаємось, яку ціну кожен з нас готовий віддати за нашу перемогу.

Звісно, як простий блогер, я не маю права чи повноважень ставити під сумнів компетенції відповідних органів. Та не можу знати всіх обставин справи. Але, сподіваюсь, крик про допомогу бійця Краснікова не залишиться без уваги військового керівництва і вони приймуть до уваги усі обставини цієї справи. Сподіваюсь, що по відношенню до цього бійця все буде прозоро, відкрито і чесно. Нехай йому Господь допоможе! Слава Україні!

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma