Інтернет породив колосальні підприємства сфери інформаційних технологій - GAFA (Google, Apple, Facebook, Amazon) та інші. Тепер, коли посилюються побоювання з приводу монополізації цими підприємствами даних, технологій і кадрових ресурсів, у багатьох країнах ведуться суперечки про те, яким чином регулювати їхню діяльність. Пропонуємо вашій увазі статтю, в якій узагальнюються найважливіші особливості бізнесу, а також завдання політики в області бізнес-платформ.
Інновації і конкуренція
В останні роки багато державних установ, а також дослідні інститути активно розглядають питання регулювання діяльності підприємств-гігантів сфери інформаційних технологій (IT). Відповідно до «Стратегії інвестицій в майбутнє - 2018» уряд Японії заснував спеціальну комісію за участю представників Міністерства економіки, торгівлі і промисловості, Комісії по чесним і справедливим угодам, а також Міністерства по загальнонаціональних справах, місцевої автономії і зв'язку, і в грудні 2018 року були опубліковані «Основні принципи вироблення правил, пов'язаних зі становленням послуг бізнес-платформ». Вироблення міжнародних правил для забезпечення вільної циркуляції цифрових даних обговорювалася і на червневому саміті «Великої двадцятки» нинішнього року в Осаці.
Для початку сформулюємо в узагальненому вигляді технічні і виробничі особливості роботи компаній-гігантів сфери IT. Першою характерною рисою роботи підприємств GAFA, що створюють і обслуговують бізнес-платформи, є бурхливий прогрес, пов'язаний з постійною появою нових доповнюючих технологій в галузі напівпровідників, комунікаційних мереж, штучного інтелекту та ін. Друга особливість полягає в тому, що в умовах поглиблення комплексного взаємозв'язку всіх цих доповнюючих технологій технічні патенти та інші права інтелектуальної власності аж ніяк не обов'язково забезпечують переважне становище на ринку. Третя особливість полягає в тому, що характерною рисою формованого ринку є те, що бізнес-платформи виступають в ролі сполучної ланки між групами покупців і постачальників, що належать до різних ринків. Такий ринок отримав назву «двостороннього».
Особливість двостороннього ринку полягає в тому, що його корисність для користувачів зростає в міру того як розширюється масштаб охоплення мережі, яка формує ринок. Це називають «мережевим ефектом». До того ж, на такому ринку в дуже сильній мірі проявляється явище «економіки масштабу» - граничне зниження додаткових витрат з надання послуг. Саме тому безліч сервісів надається безкоштовно. Така економіка масштабів як з боку попиту, так і з боку пропозиції спонукає власників бізнес-платформ консолідувати величезні обсяги даних, технологій, а також кадрові ресурси. В результаті все більш посилюється здатність компаній-гігантів сфери IT, подібних GAFA, контролювати ринок.
При цьому відбувається паралельний прогрес як досліджень і розробок доповнюючих технологій для цифрових платформ, так й заснованих на цих технологіях товарів і послуг. Як наслідок, ключем до успіху виступає постійне продовження розробок нових функцій і нових послуг. Особливо важливо те, що конкуренція, яка розгортається в області бізнес-платформ, швидше за представляє собою не цінове суперництво, яке ведеться «на ринку», а змагання за якнайшвидшу пропозицію нових товарів і послуг - конкуренцію «за ринок». Більш того, доводиться констатувати, що з метою залучити користувачів на ту чи іншу платформу ведеться як конкурентна боротьба за їх увагу - за допомогою пропозиції безкоштовних послуг, масштабної реклами і т. п., так й конкуренція за силу впливу на споживачів, яка полягає в здатності на основі знань про психологію і поведінкової економіки задавати рамки, в яких відбувається вибір споживчих переваг і свідомих рішень.
Таким чином, вектор запеклої конкуренції в області бізнес-платформ задають інновації. Цей момент слід розцінювати як позитивний. З іншого боку, “мережевий ефект” і “економіка масштабів” стимулюють концентрацію даних в руках володарів бізнес-платформ, що наділяє їх силою впливу, яка поширюється аж до поведінки і способу мислення кожної людини окремо. Необхідний обережний підхід, оскільки через це сила впливу підприємств-власників бізнес-платформи не обмежується здатністю контролювати економіку - зростає їх можливість впливати на політику і суспільство.
Розширення розриву доходів і ухилення від сплати податків
Змінюється й розуміння необхідності забезпечити належні функції і механізми конкуренції і регулювання, здатні перешкоджати розширенню розриву доходів і ухилення від сплати податків. Спробуємо узагальнити політичні завдання, пов'язані з підприємствами-творцями бізнес-платформ, з урахуванням їх можливості впливати на різні аспекти життя. Викладене дозволяє звести суперечності, які виникають до трьох.
- Перше протиріччя полягає в тому, що розвиток платформних технологій, з одного боку підвищуючи продуктивність, в той же час посилює нерівність розподілу. Наприклад, автоматизація, здійснювана завдяки використанню роботів, штучного інтелекту і т. п., призводить до скорочення числа завдань, перевагою у виконанні яких мають живі працівники, а відповідний перетікання капіталу обертається зниженням рівня оплати праці. Як наслідок, з поширенням технологій автоматизації з використанням Шт.Ін. відбувається скорочення частки оплати праці, якщо тільки процес не супроводжується збільшенням числа пропозицій високооплачуваної роботи.
Це протиріччя породжує все більш гострі завдання, здатні поширюватися на все суспільство в цілому. Наприклад, слід очікувати, що поступово буде збільшуватися кількість фрілансерів робітничих професій з непостійною зайнятістю - таких як водії, які надають свої послуги через додаток Uber. Але такі робочі-фрілансери, які з юридичної точки зору вважаються індивідуальними підприємцями, виявляються вкрай незахищеними в юридичному плані. З точки зору трудового законодавства вони не розглядаються в якості робітників, а профспілковий законодавство не дає їм в достатній мірі права об'єднуватися і вести колективні переговори, яким володіють робітники. Є безліч прикладів, коли з метою забезпечити конкурентоспроможність підприємства-гіганти сфери IT, крім так званого «заборони на догляд», пов'язують своїх працівників такими умовами як «зобов'язання не конкурувати», що забороняє перехід в підприємства тієї ж сфери діяльності і конкуруючи фірми. Рішуче необхідно прийняти законодавчі заходи з метою ліквідувати прогалини в трудовому і антимонопольному законодавстві.
- Друге протиріччя полягає в тому, що концентрація даних, технологій і кадрів, з одного боку, стимулюючи інновації, з іншого боку підвищує ризик утиску різноманіття досліджень, розробок і послуг. Підприємства-гіганти IT, роблячи колосальні капіталовкладення в дослідження і розробки, активно скуповують венчурні фірми та інші підприємства, які можуть стати рушійною силою майбутнього. Через це прогресує не тільки консолідація даних, але і технологій, а також кадрів.
Але чи можна вважати бажаною для суспільства в цілому подібну консолідацію інновацій? Судити про це необхідно окремо в кожному випадку. Наприклад, необхідно ретельно розглядати питання, чи можна розраховувати на те, що консолідація даних, технологій і кадрів буде стимулювати перехід до технологій, що підвищує продуктивність і разом з тим створює для людей більше можливостей високооплачуваного працевлаштування. Можна сказати, що суть завдання полягає в тому, яким чином за допомогою політики в області конкуренції та інновацій підтримувати середовище, в якій дослідження і розробки реалізуються у всьому різноманітті.
Друге протиріччя породжує міжнародний питання про оподаткування великих компаній сфери інформаційних технологій. Консолідація за допомогою інтернету даних, кадрів і технологій полегшує завдання переведення прибутку в країни з низьким рівнем податків. Великі фірми сфери IT, які не мають фізичних сервісних центрів, через які вони надають свої послуги, реєструючись в країнах з низьким оподаткуванням і податкових офшорах, отримують можливість законним чином ухилятися від податкового навантаження. Це породжує побоювання про те, що таке ухилення від податкового тягаря, спотворюючи чесну і справедливу ринкову середу, сприяє зростанню нерівності в розподілі.
Починаючи з 2013 року Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), а також «Велика двадцятка» називають такого роду ухилення від податкового навантаження «розмиванням податкової бази і виведенням прибутку з-під оподаткування» і займаються реалізацією проекту, покликаного до 2020 року виробити напрямки перегляду правил оподаткування, що перешкоджають такому ухилення. У березні 2019 року ОЕСР опублікувала відповідний план дій, а в червні - звіт про виконану роботу. Однак з огляду на складне переплетення інтересів і вигод компаній-гігантів сфери IT та урядів різних країн на нинішньому етапі склалася ситуація, що вимагає подальших узгоджень.
Захист приватності
- Третє протиріччя полягає в тому, що консолідація даних, з одного боку, дозволяючи підвищувати якість послуг, що надаються платформами, з іншого боку підвищує ризики, пов'язані із захистом приватності і забезпеченням безпеки. Концентрація бізнес-платформами персональних даних дозволяє точно розраховувати на поліпшення функцій, пропонованих користувачам - точності і швидкості пошуку, здатності давати рекомендації і пропонувати варіанти, які найбільше підходять. Але одночасно все це вимагає особливої обережності, оскільки збирані воєдино персональні дані частіше стають об'єктом кібератак, зростає й ризик витоку відомостей. Тому необхідно розвивати інновації, що сприяють розосередженому управлінню та використання даних, і забезпечувати для цього переносимість даних, що консолідуються платформами, а також операційну сумісність інтерфейсів платформ. При цьому бажано впевнено проводити в життя політику, що забезпечує прозорість процедур, а також чесність і справедливість. Бажано, щоб була можливість вибору різноманітних послуг в умовах конкуренції технологій і обслуговування в області цифрової безпеки та охорони приватності.
Навіть на монопольному ринку певні умови дозволяють забезпечувати можливість конкурентного підходу. Для цього необхідно, наскільки можливо, забезпечувати ринкові заходи для полегшення доступу новим учасникам, а також сприятливий для ринку розподіл ресурсів, що виконують роль «шийки пляшки» (наприклад, даних і технологій). Ці зусилля повинні призводити до зниження бар'єру для нових учасників, стримуючи величезний рівень необхідних капіталовкладень, який стає перешкодою для виходу на ринок нових гравців.
Завдання політики по відношенню до надання послуг бізнес-платформ полягає в тому, щоб, не перешкоджаючи здатності просувати інновації, разом з тим виробити можливості обмежувати міць гігантів IT-індустрії, яка дозволяє їм розширювати своє монопольне становище в економіці і суспільстві. Законодавча база, яка служить основою для такого регулювання, не повинна обмежуватися антимонопольним законодавством: необхідно, щоб вона охоплювала трудове законодавство, закон про охорону персональних даних, міжнародні правила оподаткування і т. п.
Компанії GAFA, які перш були першопрохідцями, що втілили в життя вражаючі інновації , все більше перетворюються на монополістів, що володіють колосальною владою. Груповий егоїзм цих фірм стає перешкодою для появи нових гравців, здатних претендувати на перевагу в довгостроковій перспективі. Рішуче не можна допустити, щоб сила впливу на ринки та суспільство, яка поступово набувається компаніями GAFA, перетворилася в їх безумовне право. Відносно гігантів сфери IT, які набувають все більшу вагомість в сучасному суспільстві з його різноманітними цінностями, необхідно особливо подбати про реалізацію справедливості і відкритості суспільства, захисту персональних даних, свободу слова, яка гарантує збереження ліберальних цінностей, а також про ринкову економіку, яка підтримується вільної, чесної і справедливої конкуренції.
Окада Йосуке
Професор Відділення економічних досліджень Університету Хітоцубасі, керівник Дослідницького центру політики конкуренції при Комісії по чесним і справедливим угодам. Основні напрямки досліджень - політика в області конкуренції, регулювання та інновацій.
www.nippon.com/ru/in-depth/d00500/