Хочете дізнатися про трансформацію снобістського хлопчика в голос суспільної совісті? Тоді вам саме сюди, де викладено всю правду в її непривабливій красі, і де не бракує найменших подробиць та іншого «роз’яснювального» краму.
Загалом на тлі відомих книжок цього автора – антиутопії «1984» і повісті «Колгосп тврин» – для багатьох читачів і досі залишається в тіні інший доробок, зокрема його другий роман «Бірманські будні», в основу якого ліг період, коли молодий Джордж Орвелл з 1922 по 1927 рік служив у Бірмі полісменом в імперській поліції Великобританії.
Це розповідь про темний бік Британської Індії, що викриває неприємні та ганебні епізоди з життя імперії, які на власні очі довелося спостерігати молодому Еріку Блеру і які назавжди змінили його світогляд – ще до того, як він став Джорджем Орвеллом, одним із найшанованіших і найцитованіших письменників ХХ століття. Це другий роман у бібліографії Джорджа Орвелла, написаний 1934 року, в якому вже тоді можна помітити зародки тих основних для письменника тем, які згодом ще гучніше і зловісніше прозвучать у культових «1984» і «Колгоспі тварин».
В основу роману ліг особистий досвід Орвелла, коли він жив у Бірмі, де служив полісменом у колоніальній поліції Великобританії. Цей час знаменує переломну мить у житті Орвелла – саме тоді відбулася трансформація снобістського хлопчика-випускника приватної школи в письменника, який став голосом суспільної совісті.
Головний герой роману Флорі – своєрідне альтер-еґо письменника, самотня й нужденна людина, яка втрапила у пастку могутньої системи, що руйнує в людині все хороше. Його оточують люди, з якими у нього немає нічого спільного і яким він не може повністю відкритися, оскільки і бірманці, і британці, і сам Флорі заплямовані колоніальним режимом, в умовах якого їм доводиться жити.
Джордж Орвелл. Бірманські будні. – К.: Видавництво Жупанського, 2021
Ілюстрація: З обкладинки «Колгоспу тварин» Джорджа Орвелла
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma