Іноді інженери, які вигадують наш світ, раптом згадують про модне життя – тусовки, виставки, арт-середовище. Яке, нагадаємо, створюють мистці, приходячи, скажімо, на закинутий завод і роблячи з нього культове місце. Слідом набігають багаті гіпстери, які разом з інженерами підіймають ціни на оренду житла в модному районі, і художникам доводиться йти.
Якщо не замислювалися над цим, то глибоке дослідження автора цієї книжки - відомого письменника й критика — попередження про те, як цифрова економіка загрожує життю й роботі митців — музикантів, письменників, художників. Тобто тих, на кому тримається наша духовність і наше суспільство. Крім вищезгаданої, є дві версії того, як живеться в цифрову епоху творчим людям. Перша походить із Кремнієвої долини. Згідно з нею, заробляти творчістю ще ніколи не було так легко. Якщо в тебе є ноутбук — маєш студію звукозапису. Користуєшся айфоном — маєш кінокамеру. Інша версія належить самим творчим людям. Так, вони погоджуються, опублікувати можна все. Але хто за це заплатить? І ні, не кожен може бути митцем. То хто ж тут має рацію? Є люди, які справді заробляють сьогодні творчістю. Як їм це вдається? (Про наслідки ми згадували вище).
Автор книжки, як знавець сучасної культури, готовий відповісти на ці питання. На основі інтерв’ю з творчими людьми з найрізноманітніших мистецьких напрямків він доводить, що перед нашими очима відбувається епохальна трансформація. В епоху Ренесансу були майстри, у ХІХ столітті — богема, у ХХ — професіонали, а в цифрову еру з’являється нова парадигма і вона змінює всі наші усталені уявлення про природу мистецтва й роль митця в суспільстві.
Вільям Дерезевіц. Смерть митця: Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів. – К.: Yakaboo Publishing, 2021
Ілюстрація: Waldemar von Kozak
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma