Вперше за багато років під час урочистостей на честь Дня ЗСУ та Дня волонтера я занурився з головою у "совок" (якщо хтось пам'ятає що це таке) і майже там не потонув.
Сталася ця "видатна" подія в актовому залі Дніпропетровської облдержадміністрації. Ні, я все розумію, що є якісь там обов'язкові канони таких свят, коли повний зал армійців, ветеранів, волонтерів та членів сімей. Але ж треба ж хоч трохи мізків вмикати при підготовці таких заходів.
Зі сторони все це дійство виглядало як парад нагороджень. Першим після привітання командира-військовика, який вручав нагороди, вийшов на сцену (від виконавчої влади) младо/зелено/губернатор Бондаренко. Він в стилі випускника середньої школи (дорогі вчителя та наші батьки) привітав присутніх. Говорив без папірця. Але якось без наснаги. Потім вручав нагороди.
Другим пішов заступник голови облради (це представник вже влади законодавчої) пан Адамський. Той вже намагався вгамувати папірця, на якому був роздрукований спіч, але це не завжди йому вдавалося. Бо перл - "Збірні (!!!) Сили України" - багато кому запам'ятався. Вояки на місцях трохи поіржали, але не дуже голосно. Далі - нагороди від облради.
Дійшла черга і до очільника міської влади. Боріс Філатов, на відміну від інших своїх колег, почував себе на сцені, як рибка в улюбленому акваріумі: він пересипав своє привітання жартами та спогадами про 14-15-й рр, і все це виглядало доволі таки щиро. Нагородження від мера теж трохи відризнялося від "паперєдників": тут цінні подарунки отримували не ветерани, вибачьте, "куліковських боїв", а знайомі - ветерани АТО, більшість з яких отримали поранення.
Від влади духовної вітальне слово тримав представник ПЦУ (Православної Церкви України). Бог. Війна-Мир. Благословення. Нагородження.
Завершувала парад нагороджень очільниця Чечеловської районної в місті Ради. Тобто, гендерна квота була витримана. Та й на сцені після монотонних чоловіків поява жіночки - це завжди свіжо та приємно. Канва привітань була така ж сама окрім одного нюанса: як бонус нагородженим від керівниччині (правильно вжив фемінітів?) ще й додавався поцілунок.
Таким чином майже непомітно (сарказм) промайнула година. А потім концерт. Вояки ж час від часу виходили в бокові двері, де на них чекав легкий фуршет. Мають право. Свято ж як-ніяк. А ось волонтерів тут не нагороджували, хоча сьогодні їх день. Ну, то таке. На якомусь іншому заході подяки вручать.
Отже, все, як в радянські часи. "Совок" одним словом. Жодного креативу. Нудно. Довго. Передбачувано. А ще кажуть, що до влади прийшов суцільний "95-й квартал", який, до речі, є виходцем з Дніпропетровщини. Вердикт: відправляємо цей захід на доопрацювання! Термін - тиждень. Зрозуміло?! Питання будуть?
...Попри все вищенаписане, тих, хто дочитав до кінця, вітаю з Днем волонтерів та Днем ЗСУ! Бо крім тих, хто до цього має відношення навряд чи ще хтось читати цей текст буде.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma