03.11.24
Після публікації цього посту ШІ "Llama-2-70b" заблокували для мене розробники і видали інший ШІ "Асистент", який був абсолютно пацифістським. Іноді здавалося, що я розмовляю з Римською курією...
Але згодом, вдалося розворушити і "Асистента" та й написати з його допомогою пост "Діалоги: про "Ковельський синдром"...
Після "Діалогів" ШІ знову почав бубніти у тон з Римською курією... Але то таке...
«Час — це порядок,
у якому наші моделі природи
передбачають, приписують
або пояснюють події»
Цей пост є продовженням «Про потік подій»
Всі посили російських опозиціонерів на неадекватність однієї людини, чи обмеженого кола чимось зацікавлених осіб, сьогодні є тільки посилами для "лохів" (тут перейдемо на терміни, які й сьогодні використовують досить популярні політики/експерти/коментатори). "Гопник" ні фізично, ні психологічно не може організувати "великих розборок" тому і тільки тому, що йому достатньо "віджатого" смартфона, фляги пива і жмені халявних сємок…
Отож, позицію російської опозиції, яка з осені 2022 року до літа 2023 року з апетитом дискутувала, чи варто Крим повертати Україні, а далі з ентузіазмом поринула у вибори путіна, можна характеризувати коротко: тема для розмови завжди знайдеться.
Звідси йдемо далі. До надзвичайно цікавої теми.
В закордонні російські ЗМІ заходять колишні російські чиновники (хоча, чиновники колишніми не бувають). Чиновники – не опозиціонери. Чиновники – це конкретні люди, які завжди виконують конкретну роботу. І їх варто послухати.
https://www.youtube.com/watch?v=cTSDEbQaWxM
Алексашенко Сергій Володимирович, економіст, заступник міністра фінансів РФ, перший заступник голови правління ЦБ РФ. Ключове в розмові: «Люблю розв’язувати складні проблеми» і «Що робити з російськими адміністраторами після війни?»… Тобто, Алексашенко піднімає конкретне питання, яке вимагає конкретного рішення. А він любить розв’язувати складні задачі. На відміну від російських опозиціонерів. І початкову схему вирішення задачі він пояснює широкій аудиторії… Саме тому він і виходить в ефір на відомому опозиційному каналі, за яким спостерігають не тільки росіяни… На портрет Навального не звертайте уваги, там може бути портрет Достоєвського чи Рюрика – та кого завгодно…
Те, що озвучив Алексашенко, наочно пояснює, що в кремлі активно працюють над останнім етапом війни з Україною – над переговорами. І за звичкою імперців – "Україна сама повинна проситися". І бомбардування цивільних об’єктів України та вбивство цивільних громадян України, – в тому ж руслі. Плюс, "зруйнуємо те, що не зможемо забрати". Такий вже світогляд імперців.
Але! Існує ще один надзвичайно потужний важіль, за допомогою якого можна вирішити найскладнішу проблему.
Ні, це не ООН. Варто пам’ятати, що ми живемо в глобалізованому світі, а отже тут підтримуються тісні взаємозв’язки між різними, на перший погляд, структурами, від комерційних до наукових. І це ми наочно бачимо на прикладі постійного (з 2014 року) ухиляння від санкцій російського військово-промислового комплексу.
Тобто, всі розмови про санкції є тільки розмовами до тих пір, поки жертва агресії не проявить свою силу.
Але! Повинна бути "площадка", на якій можна було б спокійно обговорити проблеми і тим само знайти вирішення цих проблем. Тобто, це повинна бути організація. Консультативна, щонайменше. Ця організація присутня практично у всіх країнах. В росії також. В цій організації присутні бізнесмени, науковці і керівники потужних компаній, громадських діячів, лідерів думок. Вона демократична за устроєм, принаймні так вона себе має позиціонувати.
…Ще задовго до війни я випадково натрапив на книжку Денніса Медоуза «Межі зростання». З усього прочитаного виділив одну тезу, яка, на мій погляд, виразно характеризує ідею цієї книжки і …напрямок роботи Римського клубу. Бо ця книжка є публікацією доповіді в Римському клубі, яка була зроблена в 1972.
«Стійкого розвитку досягнути ми не зможемо… Отож варто замислитися над тим, як жити у фазі занепаду… Але такий світ також може бути привабливим та цікавим… Такий світ мудріший. Життя в ньому може бути приємним» (Денніс Медоуз «Межі зростання»).
У 1992 році Римський клуб опублікував оновлення доповіді «Поза межами», а у 2018 році світ побачив останній варіант досліджень від Римського клубу «Межі зростання. 30 років по тому»…
В публікації 2018 року розглядаються «Джерела і поглиначі», «Динаміка зростання», «Історія озону», «Технології, ринки та вихід за межі», тощо…
«Технології, ринки та вихід за межі» – саме звідси зробив припущення, що Римський клуб може бути унікальною площадкою для… ринкових операцій.
Хоча клуб декларує, що займається виключно аналітикою. Але – ООН нам у поміч. І грізні американські борці з корупцією в Україні також.
Але потрібно було знайти список членів російського Римського клубу. Відкриті джерела не дали ніякого результату. Пам’ятаючи, що відсутність результату – також результат, покликав собі на допомогу ШІ, який знає все…
Хто саме є членом Російського клубу Риму? Відомі їх прізвища і посади в уряді Росії, в науці, в суспільстві?
Llama-2-70b
Poe
Російський клуб Риму – це некомерційна організація, яка об'єднує провідних експертів та осіб, які приймають рішення з різних галузей, включаючи науку, бізнес, уряд та громадянське суспільство, для обговорення та вирішення нагальних глобальних проблем. Організація має різноманітне членство, і деякі з відомих членів Російського клубу Риму включають:
Академіки та науковці:
Академік Володимир Фортов, президент Російської академії наук (2013-2017)
Академік Юрій Балега, віце-президент Російської академії наук
Академік Олександр Некіпелов, директор Інституту економічного прогнозування РАН
Професор Наталія Зубаревич, кафедра географії МДУ
Державні службовці:
Сергій Іванов, міністр оборони (2012-2018)
Ігор Шувалов, Перший віце-прем'єр-міністр (2012-2018)
Аркадій Дворкович, віце-прем'єр-міністр (2012-2018)
Анатолій Чубайс, президент Російської нанотехнологічної корпорації (2011-2018)
Керівники підприємств:
Михайло Ходорковський, генеральний директор ЮКОС (2003-2005)
Віктор Вексельберг, президент фонду «Сколково»
Ігор Сєчін, генеральний директор «Роснефти»
Дмитро Пумпянський, голова ради директорів, ТМК
Лідери громадянського суспільства:
Михайло Горбачов, колишній генеральний секретар Комуністичної партії Радянського Союзу і останній глава держави Радянського Союзу
Олександр Яковлєв, колишній голова Комітету з прав людини при президентові РФ
Людмила Алексєєва, колишній голова Московської Гельсінської групи
Інші відомі учасники:
Євген Євтушенко, радянський і російський поет, прозаїк і кінорежисер
Василь Бєлов, радянський і російський письменник і поет
Борис Нємцов, російський політик і колишній віце-прем'єр-міністр (1997-1998)
Це лише кілька прикладів видатних членів Римського клубу. Організація має різноманітне членство, а її члени походять з різних верств суспільства та сфер.
…Все це вимагає переосмислення. Тому – далі буде.
Питання, які виникнуть у читача можна адресувати Ґреті Тінтін Елеонорі Ернман Тунберг, можливо вона пояснить шаленний тиск на Шольца і маніпуляції в Конгресі США.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma