Сьогодні – «історична» подія, день коли Україна погодила в Мінську цю формулу, яка передбачає окрім виборів на окупованій території багато чого для нас не прийнятного. Це майже те ж саме, якби Зеленський власноруч, пардон, власночлєн на роялі зіграв "формулу Штайнмайєра".
І про це на власні вуха кожен бажаючий міг почути від самого президента в прямому ефірі. Почув і я. Враження? Якщо коротко, то ZE обісрався. Читав з папірця, хамив журналістам і пішов не задоволений.
Почав пан президент із «кісточок» для плєбса – домовляємося про наступний етап обміну полоненими (термін шкульгає, бо офіційно війни в нас не має, тому і полонених бути не може). З привітання з днем народження журналіста Станіслава Асеєва, який з 2017 року утримується десь «на підвалі» в ДНР. А потім плавно перейшов до головного – новини, яку медійники вперше дізналися кілька годин тому від російських ЗМІ, йдеться про погодження українською стороною так званою «формулою Штайнмайєру».
І тут він згадав про пана Сайдіка та його лист-умову, а коротше - ультиматум. А хто такий Сайдік, який ставить умови Україні? Це такий собі спецпредставник ОБСЄ в тристоронній контактній групі на перемовинах в Мінську. А що таке ОБСЄ? Це організація яка не бачить на Донбасі російських військ. Саме Мартін Сайдік проштовхнув крізь завузьке горло української політики прокремлівську умову нових зустрічей в «нормандському форматі» - так звану «формулу Штанмайєра».
Зеленський вимушений повідомити суспільству про скоєне підписання. Але це, на його думку, не зрада, а ближче до перемоги. Чому? Бо це погодження тільки як передумова для зустрічі президентів у «нормандському форматі», дата якої ще не визначена. Ось начебто десь там, у «нормандському лісі» ми й будемо по-справжньому домовлятися. Еге ж, якби не так.
Нормандський формат в найближчий час це гра трьох президентів проти одного. Під керівництвом путіна Меркель з Макроном будуть тиснути на ZE. І козирів в цих трьох панів набагато більше, аніж у новоспеченого українського президента. Вони, звичайно, якусь солоденьку цукерку підсунуть зеленому, аби той хоча б чимось порадував свій «піпл», який хаває.
Мені особисто ця пресконференція у виконанні Зеленського не сподобалася. Він намагався якось твердо говорити про речі, на яких він не зовсім розуміється. «Якщо там будуть будь-які війська, виборів не буде». Ну, це твоє, пане президенте, бачення. Тебе два вовки з вовчицею загонять у глухий кут, і ми тільки почуємо як хрускотять твої кістки. А коли вони зхавають тебе з потрохами, то й візьмуться за нас – за всю Україну…
Більшість з нас добровільно не захоче, аби нашими кістками хрумкотіли путін з компашкою, але це буде зовсім інша історія. А перший крок до цього, на жаль, в Мінську Україна зробила. І пан Зеленський це несе всю повноту відповідальності. Хотів би я в цьому помилятися…
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma