Українська антропологія, незважаючи на клясика Хведора Вовка з його циркулями і лінійками, трансформується у цій книжці в захопливу історію в стилі якбитології з небаченою досі науково-популярною силою. "Я брав структури родоплемінних традицій різних народів, - розкриває секрет своєї рецептури автор, - і накладав на українську історію, фольклор та етнографію. Це пояснювало велику кількість явищ, що їх раніше досліджували окремо. Наприклад, навіщо українці збиралися на свято Купала; чому на різдвяні свята водять козу; чому у скелеті отамана Івана Сірка не вистачає фаланг пальців; чому обраним гетьманам на голову сипали землю; як українцям в Гуляйполі вдалося організувати першу у світі анархічну державу та багато чого ще".
Таким чином, у своєму дослідженні "Плем’я козаків" Павло Салига - український науковець, викладач, UX-архітектор, головний редактор езин-видання "Дуршлаг" - використовує інструменти порівняльної соціокультурної антропології, щоб дослідити походження українського козацтва. Він простежує тяглість від "племінної демократії" слов’ян та інституту віче у Київській Русі до унікального устрою Запорізької Січі, сучасних добровольчих батальйонів ЗСУ і навіть футбольних фанатських рухів. Використовуючи підходи Клода Леві-Стросса, Джозефа Кемпбелла, Еміля Дюркгейма та інших відомих дослідників, автор надає ключ до дешифрування архаїчної логіки, що стоїть за українськими культурними явищами та міфами.
"Коли я почав своє дослідження, - згадує він, - у мене зародилася думка, що на відомій картині "Козак Мамай", можливо, зображене язичницьке святилище. Навіть Богдан Хмельницький змінював дерева та інколи відпочивав під липою, а от козак Мамай завжди відпочивав під дубом. Проте найцікавіший елемент картини — це зображення коня. Він присутній на картині двічі: як тварина і як фігурка чи малюнок коника, що висить на дереві. Якщо сумку, шапку, розкладену зброю на картині можна пояснити побутом козака, який відпочиває, то ікона коня на дереві, очевидно, розміщена там не з побутовою метою. У деяких варіантах він висить на дереві як ціла велика картина коня в сучасній рамці. Імовірно, традиція вимагала, щоб на дереві висіло зображення коника, але в якому вигляді — художник вирішував сам. Те, що цей елемент картини має сакральне значення, можна визначити по тому, що інколи художники його замінювали на християнську ікону".
Павло Салига. Плем’я козаків. Як формувалися і змінювалися чоловічі спільноти. – К.: Наш Формат, 2026
Фото: Хведір Вовк
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma