На прикладі Чехії, яку ледь не зварили:
"Шкода лише, що мало згадують про першопричину, з якої Захід підтримав гітлерівські зазіхання на частину Чехословаччини, — проблему так званих судетських німців.
Річ у тім, що на заході довоєнної Чехословаччини, у Судетській області, компактно жила велика громада етнічних німців — понад 3,5 мільйона, близько 23% населення країни. У тій області було зосереджено значну частину промислового потенціалу республіки — зокрема хімічні заводи.
Тож не дивно, що саме Судети стали головним об’єктом гітлерівського паннімецького націоналізму. Як і їхні послідовники в Кремлі, нацисти всіляко поширювали думку, ніби Німеччина має бути всюди, де лунає німецька мова.
Там, де німці становили більшість, вони створили спільноту, яка трималася ізольовано від решти країни не лише в мовному, культурному та освітньому, а й в економічному й навіть політичному сенсі. У знаменитому празькому Карловому університеті існувало відділення, де викладали німецькою мовою, про школи нічого й казати. Навіть у парламенті депутати-німці мали право виступати рідною мовою.
Чехословацька влада пробувала провадити політику асиміляції, зокрема від державних службовців вимагали обов’язкового знання чеської мови, але це дало зворотний ефект — адже під боком був великий захисник «пригноблених» німців, сонцесяйний фюрер, якому можна було поскаржитися на утиски.
Нацисти Гітлера всіляко підігрівали античехословацькі настрої у німецькомовній спільноті. На виборах 1935 року переконливу перемогу здобула Судетсько-німецька партія, що обстоювала відокремлення Судетів і приєднання їх до нацистської Німеччини. Тож не кажіть, що народ завжди правий! Очолив партію Конрад Гейнляйн, колишній банкір і голова товариства спортивної гімнастики, без жодного політичного досвіду — «нове обличчя», і в нас таких полюбляють.
Мало того, за наказом Гітлера на території Чехословаччини було створено так званий Добровольчий корпус судетських німців, або Німецько-судетський легіон, — воєнізовану організацію, подібну до добре нам знайомої «самооборони Криму» (або ж Донбасу). Основну масу «ополчення» становили кримінальні та декласовані елементи. За вказівкою з Рейху, вони з жовтня 1937-го організовували масові безлади, а з вересня 1938 року розпочали збройні напади на державні установи у Судетах. Бойовики Гейнляйна вчинили понад 200 терористичних актів, убили понад 100 людей, близько двох тисяч було викрадено та переправлено до Німеччини — здебільшого державних чиновників, офіцерів армії та жандармерії тощо...
Утім, після вигнання нацистів із Чехословаччини для судетських німців настали чорні часи — тепер вони справді отримали всі підстави нарікати на переслідування, але слухати їхні скарги було вже нікому. З осені 1945 року за декретом президента Чехословацької республіки Едуарда Бенеша німці підлягали депортації, яку розпочали негайно." (с)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma