Колись моя покійна бабуся (дай їй Бог Царства небесного) жартувала: "Ти що їстимеш борщ чи чай?" Але ось один пан (імен не називатиму) не жартував, коли вивчав у своїй статті питання: що важливіше, мова чи економіка? Цитую:
«Мне очень не хочется, чтобы меня неправильно поняли. Я не умаляю значения языка, культуры и истории в становлении независимой Украины, но первична - экономическая независимость. Именно на это должны быть ориентированы усилия настоящих патриотов».
Так, цей пан зовсім не жартував, ставлячи питання, чим перейматися справжнім патріотам: економікою чи мовою. З протиставлення борщу і чаю моя бабуся створила жарт, а що хотів створити автор, протиставляючи економіку й мову? Якби це було тільки питання, то і він просто пожартував би. Ну щось на кшталт: "у городі бузина, а в Києві дядько". Але автор цілком серйозно відповів: важливіша економіка, – і зробив висновок: мова другорядна, вторинна. Словом, мова – коли-небудь потім, потім, і краще не за цього життя. Не загубили лінію брехні? Вона почалася з протиставляння двох, начебто, не сумісних речей, які, насправді, цілком сумісні, а саме: мови й економіки. Ось тут головне, а далі автор бреше, як по маслу. Я натякнув йому, що розумію його підтасування, і тут в коментарях розгорілась полеміка, але знову не обійшлося без маніпуляції. Згаданий пан і його однодумець подали все так, начебто я теж, як і вони, протиставляю мову економіці, але роблю хибний, на їх думку, вибір, надаючи перевагу саме мові. Навіщо їм це потрібно? А ось навіщо! Як би ще вони могли прямо в очі українцям висловити своє справжнє ставлення до них, до їхньої мови та звичаїв. Цитую:
"… украинский вор в широких шароварах и вышиванке, тарахтящий на мове …", "насрать на все, но говорить по украински". Короче - пжити по-новому…", "… животный национализм вызывает презрение и у патриотов!", "Примитивы не могут найти иного способа [крім мови] показать свою обособленность".
NB. На картинці приклад мирного співіснування мови й економіки.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma