Український політичний ландшафт настільки різний, що можна сказати, як у фільмі:" У нас, як в Греції - все є" і, одночасно, "Якось буде". Насправді, така різноманітність незграбно приховує одноманітність панування "хазяїв життя" (у вигляді олігархату і феодальних місцевих "божків"), які ховаються практично за всіма партіями.
Одночасно в пресі створюється картина псевдовійни між лідерами цих партійних організацій; при цьому виборці вже практично всіх бачили, чули, і знали заздалегідь, хто і що пропонуватиме, щоб викликати їх прихильність до себе. Виборець нікому не вірить, ще тому, що Кремль через своїх прибічників в медіа і через афілійовані, проплачені партії і їх лідерів формують антирейтинг дійсно патріотичних, національних сил. Тоді і дізнаємося із здивуванням, що "є брудні гроші" і у бюджетах самих"націоналістичних" партій, що рвуть на собі вишиванки. А такі організації як "Нацкорпус" і С- 14 багато журналістів зв'язують з главами силових відомств. І вони ні за якими ознаками не є "націоналістами", швидше інструментом (титушнею?) тиску на владу (у першому випадку). Тим більше, що в мережі молода людина дуже схожа на лідера"Нацкорпуса" виступав 9-10 років тому "за конфедерацію з Росією", вважаючи, що вільна Україна - "ідіотизм".
За відсутності справжньої, "чистої" від брудних грошей олігархів проукраїнської партії (нагадаємо, що олігархат сформувався під час президентства Леоніда Кучми, коли найближчий круг бізнесменів створив "кишенькові" партії, "незалежних" політиків з вилами (історично пізніше), голубами і косами, тим самим узурпуючи владу у Верховній Раді і по всій країні - справжні політичні і економічні перетворення неможливі. Зараз положення змінилося - революційна, прозахідна частина активного населення у більшості знаходилася з 2014 року і досі знаходиться на фронті, в армії.
Варто також визнати, що зміни йдуть, але повільно, зі збереженням постійного тягаря політичної системи у вигляді повернення на всі щабелі влади старої і завжди вдало мімікруючої клептократії (влада злодіїв-казнокрадів), скрізь проникаючої корупції. Цей гнилиний процес змички кримінала-олігархата-прокремлівських посіпак-псевдопартий яскраво проявився під час президентських перегонів 2019 року. Саме проти цієї неквапливості і мімікрії, корупції і відвертої зневаги законами виступають українці.
Є і дискусійні питання, що вимагають обговорення в суспільстві, і термінового впровадження, бо без цього Україна так і шкандибатиме з гирями-подарунками від олігархічної влади. І може дошкандибати не лише до повної реставрації антиукраїнства на усіх рівнях влади з"вічною дружбою із старшим тоталітарним братом", але і до повномасштабного вторгнення московії.
Це питання тактичних заходів діючого, і, швидше за все і нового, майбутнього президента країни. Але перед тим, як їх правильно сформулювати, потрібно нагадати, що всі вони були запропоновані окремо, на відповідних етапах історії України різними політичними силами, щоб створити для виборця вигляд стурбованості про людей і країну. У той час це було зроблено в тактичних цілях, щоб насправді нічого і нікого не чіпати - тому вони пропонувалися не у вигляді комплексних заходів, а окремо.
В результаті, ці заходи не могли бути сприйняті, тому що вирвані з контексту, вони сприймалися не інакше як несвоєчасними. Зараз назріла ситуація, коли фактична дискредитація української політичної системи і її лідерів привела до "великих рейтингів" відвертих невігласів, що не вміють зв'язати пари слів або прихованих ворогів України саме під час виборів 2019 року, а небезпека Реставрації кремлівського диктату посилилася як ніколи.
ТРИ КРОКИ ВПЕРЕД І НІ КРОКУ НАЗАД
Щоб переламати цей настрій ЗНЕВІРИ в успіху українського проекту, перед всепроникною корупцією в міщанському (а їх більшість у будь-якій країні) суспільстві, потрібно проголосити і потім впровадити в життя покрокові зміни.
Цими "правоцентристсько-республіканськими" (у західному розумінні цього слова), комплексними заходами можуть стати всього три кроки на 1-му етапі перетворення суспільства панування олігархату в сучасне, європейське. І партія (чи окремий лідер), ці заходи проголосять - стануть драйверами змін в країні за підтримки більшості суспільства.
Сумніватися тут не доводиться - ОСОБИСТІСТЬ і ПОЛІТСИЛА завжди були локомотивом змін в будь-якій державі, будь-якому суспільстві. Які "вибухові" зміни будуть золотим шансом будь-якого політика (що їх здійснюють), будь-якій партії (що їх підтримують) встати на чолі, по-справжньому революційної країни? Кроки прості, і, одночасно, економічно вбивчі для корупціонерів; і, у результаті, політично вбивчі для супротивників вільної від зовнішнього диктату України.
По-перше: потрібно провести перепис населення - тому що це наріжний камінь знищення корупції в сфері бюджетної політики, тому що досі в різних джерелах нас налічується від 36 до 43 млн. Цією невизначеністю користуються на всіх рівнях, тому що вести економічні перетворення без головної складової немає ніякої можливості, але красти гроші можна дуже успішно, чим і користуються.
Цей важливий крок можна виконати після внесення цього питання до бюджету на 2020 рік. Перепис покаже не лише загальну чисельність населення; але і дозволить математично правдиво сформувати бюджет без корупційної складової від району і області до рівня загальнодержавного.
АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА - як інструмент боротьби з олігархічним неофеодалізмом в регіонах.
Відразу після перепису населення України необхідно проводити наступний крок - відкривається можливість проведення адміністративної реформи, як другого системного кроку знищення корупції. Чому це також потрібно зробити? Зараз в державі 25 областей, Київ та Крим (поки окупований). Всі вони в умовах олігархічної складової - є феодальними територіями, де правлять старі клани, що узурпували не лише економічне життя, але і політичне життя регіону. У більшості - одіозні "овочево- кримінальні" особи з деякими вкрапленнями революціонерів, які не можуть змінити ситуацію.
В результаті рефори будуть створено 6-8 нових адміністративних територіальних одиниць (можна назвати їх, наприклад - КРАЙ (або ПОВІТ), де повністю переформатуються місцеві еліти і будуть створені нові, дійсно проукраїнські місцеві еліти (за рахунок відсутності прив'язки до територіальних "центрів сили - обласних центрів"). До них увійдуть виборні політики з різних областей, бажано в новому територіальному центрі (приклад відомий - Бонн став столицею ФРН, коли заражений нацизмом Берлін перетворився на звичайне місто ФРН).
Також відпаде необхідність збирати у Верховній Раді 450 депутатів, у більшості з сумнівною політичною орієнтацією, або якщо говорити відверто - представників того ж самого олігархату.
Є і економічна складова: якщо зараз на Верховну Раду України у бюджеті 2019 року виділено 1,97 мільярда гривень (на житло військовослужбовцям закладені 1,8 млрд грн), то після реорганізації ця сумаскоротиться в десятки разів; при цьому виросте керованість на місцях, що важливо в умовах війни з московией. І тоді депутатів стане не півтисячі, а не більше сотні - що не буде таким, як зараз тягарем для бюджету України.
Одночасно скоротиться кількість чиновників в кілька десятків разів (цьому посприяє і цифровізація, коли ВСІ контакти з органами влади громадян переведені в Інтернет-сферу). Також переформатуються районні і обласні адміністрації в апарат представників президента на місцях. Тоді представник Президента займеться лише загальним контролем дотримання Конституції радами всіх рівнів, силових органів і так далі, а не виборами і вирішенням економічних питань в інтересах місцевих або республіканських "неофеодалів".
Нині загальна кількість "гетьманських людей" (і це факт - саме як пережиток минулого) складає більше 370 000 чиновників (у 6-8 нових "краях") їх буде по 100-200 фахівців тільки з юридичною і економічною освітою; причому штатна чисельність їх не повинна збільшуватися ні за яких умов, тому що відома спритність чиновництва множити свою чисельність у декілька разів за кожну каденцію будь-якого президента - цей приріст за роки Незалежності склав 300 000 чоловік. Процес зростання числа чиновників постійний саме тому, що вони найбільш затребувані в період виборних кампаній - а це прямий шлях для маніпуляцій з результатами виборів.
ЗАКОН ПРО РЕФЕРЕНДУМ
Завершити першочергові перетворення треба ухваленням нового закону про референдум, тому що ті, що зараз на розгляді в профільному комітеті Верховної Ради відповідають тільки інтересам їх ініціаторів і вони не вирішують комплексних проблем стійкості і безпеки держави.
Тобто, така робота ще попереду - за допомогою референдуму потрібно вирішити термінові питання : введення довічного терміну ув'язнення без права на апеляцію за особливо тяжкі злочини: за зраду країни, за корупцію, за створення і керівництво злочинним кримінальним угрупуванням, за серійні вбивства. Багато українських патріотів розчаровані, їм, як і більшості громадян України здається, що цей віз олігархічного диктату ніколи не зрушити.
Проте прикладом може стати Франція, де народ воював за свої права з 1789 по 1874 рік, здійснивши чотири революції, звільнив від кріпацтва майже всю Європу (правда в Московії не вдалося - їх звільнити не можна, в принципі). В результаті, до початку XX сторічча це була найпотужніша держава з передовою економікою і найбільш демократичною конституцією у світі з правами людини! У нас запити суспільства тільки кристализуются без дійсного оформлення політсили, яка змогла б сформулювати, а потім вирішити їх в інтересах України і українців.
Вважаю, що такою партією може бути тільки Українська Республіканська Партія за зразком американської з право-центриською орієнтацією.
ВИСНОВКИ і ПОБАЖАННЯ
Висновок можемо зробити таким - без дійснокардинальних, системних, рішучих дій з аргументованою складовою, з прив'язкою до календаря (а всі запропоновані заходи укладаються в календар 2019-2022 роки) - ніяке перетворення України на дійсно сучасну державу XXI століття взагалі не неможливе. І якщо цих змін не станеться, то ми так і залишимося в неофеодальній державі 20-го сторіччя з пережитками"совкової" свідомості громадян.
Тільки виконуючи запропоновані системні кроки можна здолати корупцію, потіснити з влади представників олігархії, і після цього ввести ЖОРСТКІ зміни в законодавство, щоб люди бізнесу не могли впливати наполітичне життя.
В результаті, максимальна кількість громадян прийме участь в управлінні держави з контролем на усіх рівнях державних інститутів - саме така система і називається ДЕМОКРАТІЄЮ, яка за наявності певних недоліків, показала всі переваги перед авторитаризмом, тоталітаризмом і всіх інших "-ізмов" в історії суспільства.
ЧОМУ ЦЬОГО НЕМАЄ ДО ЦИХ ПІР?
Тепер можна відповісти і на питання, яке винесене в заголовок - чому досі не було дієвої, республіканської у своїй основі партії з жорсткими, послідовними політичними перетвореннями? Це завжди не вигідно олігархам, тому що тоді їм доведеться займатися чесним бізнесом без офшорів із сплатою усіх податків; платити "білу" зарплату працівникам; і не сунути свій ніс в політику, не консервуючи свій вплив і тим самим неперешкоджаючи генезису українського суспільства в плані його європейського розвитку.
Такі політичні перетворення приведуть до створення дійсно європейських економічних умов із справжньою конкуренцією відкритого ринку. Суспільство цілком підготовлене до таких змін і до появи Української Республіканської Партії (назва, природно, може бути іншою) і політичних діячів з такою програмою дій. Саме за пропоновані заходи можуть привести до революційних перетворень в суспільстві.
Але тільки у тому випадку, коли її сформує найбільш боєздатні і патріотичні сили (армії?) На "штатських"сподіватися марно (?).
Яка політична сила та політичні лідери потрібні Україні, що вони повинні зробити, та чому їх досі нема.
НЕОФЕОДАЛЬНЕ БОЛОТО УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ
Український політичний ландшафт настільки різний, що можна сказати, як у фільмі:" У нас, як в Греції - все є" і, одночасно, "Якось буде". Насправді, така різноманітність незграбно приховує одноманітність панування "хазяїв життя" (у вигляді олігархату і феодальних місцевих "божків"), які ховаються практично за всіма партіями.
Одночасно, в пресі створюється картина псевдовійни між лідерами цих партійних організацій; при цьому виборці вже практично вусіх бачили, чули, і знали заздалегідь, хто і що пропонуватиме, щоб викликати їх прихильність до себе. Виборець нікому не вірить, ще тому, що Кремль через своїх прибічників в медіа і через афілійовані, проплачені партії і їх лідерів формують антирейтинг дійсно патріотичних, національних сил. Тоді і дізнаємося із здивуванням, що "є брудні гроші" і у бюджетах самих"націоналістичних" партій, що рвуть на собі вишиванки. А такі організації як "Нацкорпус" і С- 14 багато журналістів зв'язують з главами силових відомств. І вони ні за якими ознаками не є "націоналістами", швидше інструментом (титушнею?) тиску на владу (у першому випадку). Тим паче, що вмережі молода людина дуже схожа на лідера"Нацкорпуса" виступав 9-10 років тому "за конфедерацію з Росією", вважаючи, що вільна Україна - "ідіотизм".
За відсутності справжньої, "чистої" від брудних грошей олігархів проукраїнської партії (нагадаємо, що олігархат сформувався під час президентства Леоніда Кучми, коли найближчий круг бізнесменів почав створювати"кишенькові" партії, "незалежних" політиків з вилами (історично пізніше), голубами і косами, тим самим узурпуючи владу у Верховній Раді і по всій країні -справжні політичні і економічні перетворення неможливі. Зараз положення змінилося - революційна, прозахідна частина активного населення у більшості знаходилася з 2014 року і досі знаходиться на фронті, в армії.
Варто також визнати, що зміни йдуть, але повільно, зі збереженням постійного тягаря політичної системи у вигляді повернення на всі щабелі влади старої і завждивдало мімікруючої клептократії (влада злодіїв-казнокрадів), скрізь проникаючої корупції. Цей гнильний процес змички криминала-олигархата-кремля-псевдопартий яскраво проявився при розголосі про розкрадання при виконанні військових закупівель і ремонтітехніки ВСУ раніше і тільки тепер перед виборами озвученим для дескридитації Президента України. Саме проти цієї неквапливості і мімікрії, корупції і відвертої зневаги законами виступають українці.
Є і дискусійні питання, що вимагають обговорення в суспільстві, і термінового впровадження, бо без цього Україна так і шкандибатиме з гирями-подарунками від олігархічної влади. І може дошкандибати не лише до повної реставрації антиукраїнства на усіх рівнях влади з"вічною дружбою із старшим тоталітарним братом", але і до повномасштабного вторгнення московии.
Це питання тактичних заходів того, що діє, і, швидше за все і нового, майбутнього президента країни. Але перед тим, як їх правильно сформулювати, потрібно нагадати, що вусі вони були запропоновані окремо, на відповідних етапах історії України різними політичними силами, щоб створити для виборця вигляд стурбованості про людей і країну. У той час це було зроблено в тактичних цілях, щоб насправді нічого і нікого не чіпати - тому вони пропонувалися не у вигляді комплексних заходів, а окремо.
В результаті - ці заходи не могли бути сприйняті, тому що вирвані з контексту, вони сприймалися не інакше як несвоєчасними. Зараз назріла ситуація, коли фактична дискредитація української політичної системи і її лідерів привела до "великих рейтингів" відвертих невігласів, що не вміють зв'язати пари слів або прихованих ворогів України саме напередодні виборів 2019 року, а небезпека Реставрації кремлівського диктату посилилася як ніколи.
ТРИ КРОКИ ВПЕРЕД І НІ КРОКУ НАЗАД
Щоб переламати цей настрій ЗНЕВІРИ в успіху українського проекту, перед всепроникною корупцією в міщанському (а їх більшість у будь-якій країні) суспільстві, потрібно проголосити і потім впровадити в життя покрокові зміни. Цими "правоцентристсько-республіканськими" (у західному розумінні цього слова), комплексними заходами і можуть стати всього три кроки на першому етапі перетворення суспільства. І партія (чи окремий лідер), ці заходи проголосили, стануть драйверами змін в країні за підтримки більшості суспільства. Сумніватися тут не доводиться - ОСОБА і ПОЛІТСИЛА завжди були локомотивом змін в будь-якій державі, будь-якому суспільстві!
Тоді спрацює "принцип доміно" - покрокові заходи стануть спрямованим вибухом для перетворення на сучасне українського суспільства. Які "вибухові" зміни будуть золотим шансом будь-якого політика (що їх здійснюють), будь-якій партії (що їх підтримують) встати на чолі, по-справжньому революційної країни? Кроки прості, і, одночасно, економічно вбивчі для корупціонерів; і, у результаті, політично вбивчі для супротивників вільої від зовнішнього диктату України.
По-перше: потрібно провести перепис населення - тому що це наріжний камінь знищення корупції в сфері бюджетної політики, тому що досі в різних джерелах нас налічується від 36 до 42 млн. Цією невизначеністю користуються на всіх рівнях, тому що вести економічні перетворення без головної складової немає ніякої можливості, але красти гроші можна дуже успішно, чим і користуються.
Цей важливий крок можна виконати після внесення цього питання до бюджету на 2020 рік. Перепис покаже не лише загальну чисельність населення; але і дозволить математично правдиво сформувати бюджет безкорупційної складової від району і області до рівня загальнодержавного.
АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА - як інструмент боротьби з олігархічним неофеодалізмом в регіонах
Відразу після перепису населення України необхідно проводити наступний крок - відкривається можливість проведення адміністративної реформи, як другого системного кроку знищення корупції. Чому це також потрібно зробити? Зараз в державі 25 областей, Київ, Крим. Всі вони в умовах олігархічної складової - є феодальними територіями, де правлять старі клани, що узурпували не лише економічне життя, але і політичне життя регіону. У більшості - одіозні "овочево- кримінальні" особи з деякими вкрапленнями революціонерів, які не можутьзмінити ситуацію.
В результаті реформи будуть створено 6-8 нових адміністративних територіальних одиниць (можна назвати їх, наприклад - КРАЙ (або ПОВІТ), де повністю переформатуються місцеві еліти і створимо нові, дійсно проукраїнські місцеві еліти (за рахунок відсутності прив'язки до територіальних "центрів сили - обласних центрів"). До них увійдуть виборні політики з різних областей, бажано в новому територіальному центрі (приклад відомий - Бонн став столицею ФРН, коли заражений нацизмом Берлін перетворився на звичайне місто ФРН).
Також відпаде необхідність збирати у Верховній Раді 450 депутатів, у більшості з сумнівною політичною орієнтацією, або якщо говорити відверто - представників того ж самого олігархату.
Є і економічна складова: якщо зараз на Верховну Раду України у бюджеті 2019 року виділено 1,97 мільярда гривень (наприклад, на житло військовослужбовцям закладені 1,8 млрд грн), то після реорганізації ця сумаскоротиться в десятки разів; при цьому виросте керованість на місцях, що важливо в умовах війни з московией. І тоді депутатів стане не півтисячі, а не більше сотні - що не буде таким, як зараз тягарем для бюджет України.
Одночасно скоротиться кількість чиновників в 30, чи більше разів (цьому посприяє і цифровізація, коли ВСІ контакти з органами влади громадян переведені в Інтернет-сферу). Також переформатуються районні і обласні адміністрації в апарат представників президента на місцях. Після цього представник Президента займеться лише загальним контролем дотримання Конституції радами всіх рівнів, силових органів і так далі, а не виборами і вирішенням економічних питань в інтересах місцевих або республіканських "неофеодалів".
Нині загальна кількість "гетьманських людей" (і це факт - саме як пережиток минулого) складає більше 370 000 чиновників (у 6-8 нових "краях") їх буде по 100-200 фахівців тільки з юридичною і економічною освітою; причому штатна чисельність їх не повинна збільшуватися ні за яких умов, тому що відома спритність чиновництва множити свою чисельність у декілька разів за кожну каденцію будь-якого президента. Наприклад, цей приріст за роки Незалежності склав 300 000 чоловік Процес зростання числа чиновників постійний саме тому, що ці органи найбільш затребувані в період виборнихкампаній - а це прямий шлях для маніпуляцій зрезультатами виборів. Тоді після реформи значноскоротиться можливість змінити результати виборів.
ПІДСУМОК ПІДСУМКІВ
Завершити першочергові перетворення треба ухваленнямнового закону про референдум, тому що ті, що зараз нарозгляді в профільному комітеті Верховної Радивідповідають тільки інтересам їх ініціаторів і вони невирішують комплексних проблем стійкості і безпекидержави.
Тобто, така робота ще попереду - за допомогою такогореферендуму потрібно вирішити насущні питаннясуспільства : введення довічного терміну ув'язнення безправа на апеляцію за особливо тяжкі злочини: за зрадукраїни, за корупцію, за створення і керівництво злочиннимкримінальним угрупуванням, за серійні вбивства. Багатоукраїнських патріотів разочароваы, їм, як і більшостігромадян України здається, що цей віз олігархічногодиктату ніколи не зрушити.
Проте прикладом може стати Франція, де народ воював засвої права з 1789 по 1874 рік, здійснивши 4 революції, звільнив від кріпацтва майже усю Європу (правда вМосковії не вдалося - їх звільнити не можна). В результатідо початку 20 віків це була щонайпотужніша держава зпередовою економікою і найбільш демократичноюконституцією у світі з правами людини! У нас же запитисуспільства тільки кристализуются без дійсногооформлення політсили, яка реально все їх могла бсформулювати, а потім вирішити в інтересах України іукраїнців.
Вважаю, що такою партією може бути тільки УкраїнськаРеспубліканська Партія за зразком американською.
ВИСНОВКИ і ПОБАЖАННЯ
Висновок можемо зробити таким - без дійснокардинальних, системних, рішучих дій з аргументованоюскладовою, з прив'язкою до календаря (а усізапропоновані заходи укладаються в календар 2019-2022 роки) - ніяке перетворення України на дійсно сучаснудержаву XXI століття взагалі не неможливе. І якщо цихзмін не станеться, то ми так і залишимося внеофеодальній державі 20-го століття з пережитками"совкової" свідомості громадян.
Тільки виконуючи запропоновані системні кроки можназдолати корупцію, потіснити з влади представниківолігархії, і після цього ввести ЖОРСТКІ зміни взаконодавство, щоб люди бізнесу не могли впливати наполітичне життя.
В результаті, максимальна кількість громадян прикметучасть в управлінні держави з контролем на усіх рівняхдержавних інститутів - саме така система і називаєтьсяДЕМОКРАТІЄЮ, яка за наявності певних недоліків, -показала усі переваги перед авторитаризмом, тоталітаризмом і усіх інших "-измов" в історії суспільства.
ЧОМУ ЦЬОГО НЕМАЄ ДО ЦИХ ПІР?
Тепер можна відповісти і на питання, яке винесене взаголовок - чому досі не було дієвої, республіканської у своїй основі партії з жорсткими, послідовними політичними перетвореннями? Це завжди не вигідно олігархам, тому що тоді їм доведеться займатися чесним бізнесом без офшорів із сплатою усіх податків; платити "білу" зарплату працівникам; і не сунути свій ніс вполітику, не консервуючи свій вплив і тим самим не перешкоджаючи європейському генезису України.
Ці політичні перетворення приведуть до створення європейських економічних умов із справжньою конкуренцією відкритого ринку. Суспільство цілкомпідготовлене до таких змін і до появи Української Республіканської Партії (назва, природньо, може бути іншою) і політичних діячів з такою програмою дій. Саме запропоновані заходи можуть привести до революційних перетворень в суспільстві.
Але тільки у тому випадку, коли її сформує найбільш, боєздатні і патріотичні сили (армії?) На "штатських"сподіватися марно (?).
Ця карикатура була намальована напередодні виборів Президента України в 2014 році. На привеликий жаль й через п'ять років вона не загубила актуальності і зараз, а громадяни України знову стоять перед вибором: Свобода чи тоталитарне рабство?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma