Якщо мета старшого командира це перемога над ворогом, то він цінує тa поважає думку компетентного, професійного молодшого командира, що користується довірою підлеглих. Якщо репутація старшого командира ґрунтується на списку його досягнень та перемог, то він/вoнa знає та розуміє що вона може покладатися лише на довіру та свідому участь підлеглих.
Одна особа, з будь-якою зіркою це всього одна особа. У сучасній війні вона – одна, не може нічого.
Старший начальник у сучасній війні не може нічого, якщо не користується довірою та повагою підлеглих.
Якщо компетентний молодший командир говорить начальнику що поставлене завдання неможливе, то він слухає і робить зміни; або знаходить тих хто візьметься виконати його свідомо та добровільно.
Немає жодного сенсу примушувати підлеглих до виконання завдання які вони вважають неможливим. Taкe завдання швидше за все, не буде виконане. І це відсуне перемогу на ділянці, а отже, і головну перемогу.
Втратити довіру підлеглих просто. Один раз відмахнутися від чесної компетентної думки; один раз не помітити прохання про допомогу. І служить із таким командиром добровільно люди не будуть. А без цього не буде перемог. Командира, який не цінує професіоналізму підлеглих і не користується їхньою довірою легко відрізнити: за відсутністю реальних перемог.
Повага це двостороння вулиця: не поважатимуть того, хто не поважає інших. А без поваги немає довіри.
Отже, командир, який може представити список перемог над сильним тa завзятим ворогом завжди користується довірою та повагою підлеглих: тому що поважає їх; цінує їхні знання та професіоналізм; і сам/a компетентні у своїй справі.
Назвіть це "умовою НАТО" якщо є бажання. А результат совка ми знаємо добре. І інших результатів у нас із ним не буде. Це різні шляхи; і результати: совок, тa НАТО. I що тут ще незрозуміло?
Тут треба пам'ятати ось що: ніщо не буде приховано від історії. Можна розповідати казки по телику; можна малювати якісь плани. Але історія напише все ясно: ось тут були шанси, вікно та можливості. А ось: результат. І імена, поруч із результатом.
У Фінляндії є Маннергейм, у Польщі: Пілсудський. А в України все ще в майбутньому і вирішується воно: сьогодні. Може будуть нові імена. А може, старий і шепелявий Мінськ-177, і по новому колу.
Усе ще може бути. І нічого ще не вирішено. І розуміти це треба ясно: і тим хто водить руками, і громадянам. Тому що результат буде один для всіх, від історії.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma