Історія про 16-річного ліцеїста з Кривого Рогу, який в липні минулого року ціною отримання важких пораненьвід розриву снаряда врятував життя п'ятьох діточок, нарешті підійшла до свого логічного закінчення. А сайт "Enigma" був першим, де цей трагічний випадок описувався, а потім протягом року розміщав тексти про чергові іспити долі юного героя не бойвих дій Олександра Гаркуші.
Все добре, що закінчується добре. Проте, якби добро не було б з кулаками, то несправедливість або байдужість (що дорівнює тій самій несправедливості) завжди би перемагала. Приклад із нашим "підшефним" героєм не бойових дій Сашком Гаркушею, наймолодшим в Україні кавалером ордену "За мужність III ступеня", найкращий тому приклад.
Сьогодні він курсант Військової Академії в м.Одеса. Причому йому дозвили обирати факультет, на якому він хотів би навчатися, хоча до цього були жорсткі обмеження, з формальним посиланням на стан його здоров'я. Наразі він з іншими курсантами почав готуватися до прийняття присяги на вірність народу України. Але ж скільки нам прийшлося подолати підводних каменів та течій, хто б тільки знав! Поранення, отримані під час розриву снаряду в його руках, коли Сашко врятував п'ятьох дітлахів, співпідставні з пораненнями моральними, які 16-річний хлопчина отримав за минулий рік.
Наприклад, тільки сьогодні прийшла офіційна відповідь за підписом Міністра оборони на клопотання дати дозвіл в порядку виключення Сашку пройти додаткове медичне обстеження для вступу до військового вишу. Міністр своїм рішенням, посилаючись на Наказ №402, міг би одним розчерком пера вирішити всі ці питання. Але довелося чекати півтора місяці. Та й відповідь така собі насправді розпливчата, ніхто не хотів брати на себе відповідальність. В листі весь карт-бланш для вирішення долі юнака міністр переадресував обласному військомату Дніпропетровщини.
Але добре, що за долю ліцеїста вступився заступник секретаря РНБО генерал-майор Сергій Кривонос, який з першого дня був в курсі цієї справи та телефонував хлопчині ще коли той знаходився в реанімації. Доклав зусиль й Алексій Носков, мій побратим, який наразі служить в Генштабі, за що йому окрема дяка. А в Дніпрі й взагалі ціла купа людей опікувалася справою Сашка, тому всім їм хочеться подякувати за допомогу та розуміння.
В мене спочатку було бажання вивернути всю брудну білизну тих бюрократів в погонах та без, яким було байдуже до подальшої долі юнака, якщо не сказати жорсткіше. Адже на першому етапі розслідування поліціянти намагалися навішати на неповнолітнього героя статті карного кодексу та зробити його винуватим в трагедії. Не вийшло. Проте ж бажання та вміння йти вперед до поставленої мети на певному етапі стає важливішим за дрібні, хоча й доленосні, прикрі помилки (свідомі чи ні) бюрократів в погонах та без.
Хоча... Про один випадок я все ж таки згадаю. Він, мабуть, таки був в деякому розумінні вирішальним, коли стало зрозуміло, що ми зможемо загальними зусиллями не тільки виходити після поранення хлопчину та повернути його до строю, але й взагалі перемогти всі перешкоди.
Це сталося 12-го липня 2019-го під час першого візиту президента Зеленського до Дніпра. Тоді міська Рада на чолі з мером Філатовим не давала нам дозвіл на проведення благодійної акції "Землю залиште дітям!", метою якої було зібрання коштів для лікування поранених дітей. Прийшлося мені особисто звертатится до президента, хоча й зробити це було не легко. Зеленскький вислухав мене, дав усного копняка меру Дніпра - і справа нарешті зрушила з місця!..
Через місяць Олександр Гаркуша складатиме присягу. Сподіваюся, що з Дніпра на цю подію вирушить вагон та невеличкий возик усіх, хто йому допомагав. Щасти тобі, Сашко! Нехай в тебе все буде добре!
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma