Сьогоднішній герой циклу "Медики фронту" — "Єнот" — це нагадування про те, що навіть у найскладніших умовах люди залишаються людьми, зі своїми почуттями та емоціями.
Ви взагалі як?
🏻Я добре, ношу шапку, люблю країну, сумую за дітьми та стою на захисті своєї неньки України.
Як ви опинилися на фронті?
Це мій не перший досвід у війську. До цього я прийшов у 2014–2015 роках #АТО, з 2015 по 2016 рік брав участь у миротворчій місії в Косово, потім отримав контузію, закінчився контракт, і я звільнився. Звичайно, коли почалося повномасштабне вторгнення, я не зміг стояти осторонь і мобілізувався.
Під час такого великого військового досвіду, що найбільше запам’яталося?
🏻Напевно, один із забавних випадків, коли на Новий рік командир бригади подарував мені шкарпетки, — каже з усмішкою Сашко. Найбільше запам'ятався не стільки сам подарунок, скільки той момент, коли я його отримав. Посеред війни, в окопі, відчути таку турботу від командира... Це було так несподівано і приємно. Це як маленький шматочок мирного життя в самій гущі бойових дій.
Ще був випадок, коли чергування випало на Новий рік, і я зустрів його наодинці посеред поля.
З якими складнощами стикаєшся під час своєї роботи?
🏻Найбільші виклики пов'язані з евакуацією з-під обстрілів. Коли везеш пораненого по розбитому асфальту, кожна вибоїна здається нескінченною прірвою. Ти намагаєшся уникнути ворожих снарядів і одночасно стабілізувати стан пораненого. Це виснажлива робота, яка вимагає максимальної концентрації та фізичної сили.
Яка історія твого позивного, друже?
🏻Особливої історії немає, просто сподобалось прізвисько «ЄНОТ» і подобаються мені ці тварини, вони позитивчики, як і я)
Джерело
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma