Цікаво, як одна ніч може принести стільки остаточної ясності.
По-перше: США більше не є світовою силою. Це не сталося за одну ніч: але ми спостерігаємо за фінальним актом, і так, він написаний і визначений капітуляцією Краснова.
Цікавою та повчальною є іронія історії: у 2014 році, після першого вторгнення Росії в Україну - через шість років (шість) після подій у Грузії до речі, Барак Обама назвав путінську Росію «регіональною силою». Але історія не терпить пихатого самообману. Два десятиліття бездіяльності, демонстрації слабкості, вагань та політики умиротворення не переконали її ні на мить - але зіпсували та знесилили глобальний вплив та авторитет самих США. Були й інші глибокі проблеми, але ми тут не для того, щоб їх діагностувати та обговорювати. Результат, однак, очевидний. Вплив і престиж США в руїнах, і їхній вплив можна поставити під сумнів навіть на регіональному рівні (Мексика, Канада).
Краснов мигтітиме, махатиме руками - у нього вибори, але історія вже показала ясно його місце, і шукати тут нічого. Проти Путіна він не зробить нічого, і навіть слухати його - це втрата часу та гідності.
З цього моменту не має значення що Краснов спробує сказати чи зробити. Важливо те, що злочинні та відчайдушні злодіяння путінського режиму відкривають прямий шлях до його остаточного тупика, а разом із ним - і для його злочинної війни.
Це буде нелегкий шлях - але якщо пройти його до кінця, не зволікаючи, не зупиняючись і не звертаючи, він принесе результат.
Логіка та істина історії ніколи не брешуть і не підводять.
У місяці що залишилися, Україна має спрямувати всі свої зусилля: не втрачаючи жодного дня, жодної години продуктивного часу - на повне знищення агресивного потенціалу ворога та всього, що його живить і підтримує. Ніяких пауз. Ніяких «дружніх порад», які завжди приводили лише до катастрофічних наслідків. Ніяких поступків, зволікань та перепочинків, звідси.
Чому це важливо - і режим це вже знає?
Бо Росія зіткнеться з так званими «виборами» у жахливому, безнадійному стані - але це буде лише початком.
Коли режим буде змушений фальсифікувати та вкрасти результати виборів, суспільна думка в цій безпорадній країні нарешті обернеться проти нього: навіть зараз, за неофіційними даними, рівень несхвалення становить близько третини населення, і більшість вже не так твердо підтримує війну Путіна.
Це може стати вирішальним поворотом у цій війні: від загальної підтримки до значного невдоволення вже всередині самої держави-агресора. Такий стан речей не може тривати довго для режиму - і його крах стане лише питанням обмеженого часу.
Своєю власною безнадійною підлістю режим заганяє себе в останній історичний глухий кут. Виходу із нього немає - i pежим це знає. Він буде відчайдушно намагатися використати всіх своїх посіпак, агентів впливу та інструменти маніпуляції аби уникнути цього сценарію.
Але вiн вже написан самою історією. Завдання – і виклик сьогодні це пройти його до кінця.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma