Здається, уже ні в кого не залишилося сумнівів, що за псевдорелігійним об'єднанням "Українська правовірна греко-католицька церква" стоять спецслужби Російської Федерації. Звідти ж черпають догналіти своє "фінансове" натхнення. Починали УПГКЦ із ортодоксальних суворих поглядів на релігію, продовжили ювенальною юстицією та боротьбою з гомосексуалізмом як вселенським злом, і врешті у 2012 році дійшли до реальної політики та виконання поставлених цілей. Підтримка, благословення влади у вступі до Митного союзу, розворот від курсу на Євросоюз, врешті - заклики до північного сусіда ввести війська в Україну та зробити лад. Червоною ниткою проходить завдання порушити цілісність та авторитет Греко-католицької церкви - національної твердині Західної України. Рука Кремля у цьому випадку, вочевидь, не перебільшення. Три десятки іноземних громадян, які становлять ядро цієї общини, не мають жодних правових підстав досі залишатися в Україні.
Український науковець, професор, доктор історичних наук, академік НАН України, директор Інституту народознавства НАН України Степан Павлюк достеменно вивчив "творчий шлях" догналітів на Галичині й намагається боротися з ними. Науковець нагадує, що п'ятеро лідерів секти (брати Шпіржіки, Обергаузер, Догнал, Собель) - іноземні громадяни, колишні служителі римо-католицької церкви, яких у Празі назвали харизматичною групою Догнала. Єпископ офіційно заборонив їм провадити там якусь релігійну діяльність і вислав із Праги геть. Потім вони трохи діяли в Ґданську. Якимось чином вони потрапили в лоно греко-католицької церкви і як монахи та священики ордену Василіянів приїхали в Україну у 2004 році. Їх скерували неподалік Підгірців, у Пліснеський монастир. Там до них пристав український монах Гітюк. Згодом як монашки-василіянки приїхали 23 жінки зі Словаччини, поселили їх у Контемплятивному монастирі у Брюховичах. За кілька років діяльності в Україні спершу чоловіків (2008 рік), а потім і жінок (2011 рік) відлучили від церкви - і у Львові, і в Ватикані, тобто їхня місія в Україні офіційно завершилася.
Догналівці мали покровителів у владі за каденції попереднього президента країни. Серед покровителів є такі імена, як: екс-прокурор Піскун, співачка Оксана Білозір, екс-міністр Кулиняк.
Загальновідомо, що вотчиною і центром догналівців в Україні стали Підгірці (саме тому вони - "підгорецькі монахи"). Там вони захопили один із перших своїх об'єктів - каплицю навпроти палацу. Викурити їх звідти було ой як не просто. Академіку Павлюку, чия родина мешкає в Підгірцях, пощастило особисто зіткнутися з діяльністю догналівців: "Підгорецька дерев'яна церква згоріла, до іншого найближчого храму у Пліснеському монастирі було не близько. У каплиці оселилися новоприбулі отці-василіяни. Селяни до них потягнулися. Ті ж висловлювали ортодоксальні погляди, відкидали толерантність та вільнодумство, такі вчення подобалися старшим релігійним жіночкам. Пускаючи корені, догналіти рекламували себе як екзорцистів, і це теж приваблювало. Екзорцистом нарекли Обергаузера, якому добре вдається психічно впливати на людей. Новонавернених інколи відправляли на реколекції у Тисменицю на Франківщину. Там використовували гіпноз та інші психічні навіювання - традиційні для секти мантри щодесять хвилин із підняттям рук і вигуками на кшталт: "Я грішний, Ісусе". А ще пили з новонаверненими чай із психотропними речовинами - то був обов'язковий ритуал. Жінок скеровували на реколекції у Брюховичі до "сестер". У Підгірцях під їхній вплив потрапило 70 % села, у тому числі й моя мама. Я був на їхніх "службах" не раз, застановлювало, що вони весь час повторювали, які люди грішні, там не було добра-світла, як у справжньої церкви. А потім "отці" почали роздавати брошурки, в яких страшно очорнювали кардинала Гузара. Я саме тоді все зрозумів. Далі пішло більше, вони почали декларувати "новий християнський пласт", відкидаючи Ватикан, апостолів, Ісуса. Новим пророком мав стати Ілля Догнал".
Викидати їх із каплиці в Підгірцях силоміць було б тактично неправильним ходом. Жіночки падали б у ноги, влаштовували б істерики, каже академік. Тож зробили так. Зібрали експертну групу з вчених та фахівців, які з'ясовують стан архітектурних пам'яток в області, аби визначити пріоритетні об'єкти, на які варто спрямовувати фінанси без розпорошення надходжень зі столиці. Приїхали туди, обстежили каплицю і склали акт - об'єкт в аварійному стані, треба заборонити його відвідувати, висновки ці пішли у пам'яткоохоронні структури. Академік Павлюк узяв ці висновки, заніс їх у керівництво міліції, залучили Возницьку (очільницю Львівської галереї мистецтв). Постановили - пам'ятку опечатати. Одного дня з цим поїхали у каплицю і опечатали. Як не дивно, опору не було - не ті часи…. А можливо, тому, що на подвір'ї одного селянина (прихильника секти) догналіти уже збудували собі новий прихисток. Туди й перевезли всі свої речі. Втім, за спостереженням пана Павлюка, симпатиків УПГКЦ у Підгірцях після цього суттєво поменшало.
Отже, Догналіти намагаються залучати до своїх лав маєткових осіб, вони не раз намагалися оформити-переписати на одного зі своїх старійшин майно залучених до секти людей. Справжнім вірянам слід остерігатися «псевдомісіонерів Догнала», яких навіть сектою назвати не можна.