«Джокер» - фільм суперечливий, хтось від нього в захваті, а хтось навпаки плюється.
Хочете мати власну думку – підіть та подивиться, не слухайте нікого та бажано не читайте рецензій. Мій допис читати можна, бо моє ж бачення немає жодного відношення до «розбору польотів» авторів «Джокера» чи то гри акторів. Я людина заполітизована, тому й побачив в цій стрічці аналогії з нашим політичним сьогоденням.
Можете зі мною не погоджуватися, але «Джокер» це в деякій мірі злам звичної системи кіноцінностей. Емоційно жорстке видовище. Ось вам і перша аналогія з сучасною Україною, де звична політичну систему хакнули «слуги народу» із Зеленським на чолі.
Вже перший кадр, де з’являється головний персонаж із клоунським гримом та зеленою перукою, відразу штовхнув мене в обійми спогадів про останні президентські перегони. Зародження зеленого руху із нахабним слоганом «Зробимо їх разом!».
Спочатку був просто колір. А потім пішли в хід емоції. Як на українських виборах. У головному антагоністі Джокера на ім’я Томас Вейн, міліонера-олігарха, я побачив… Петра Порошенка. Адже Вейн побудував власну бізнес-імперію і вирішив піти в політику. Але тут на його шляху за допомогою медіа – в основному телебаченню – з нізвідки виник несистемний конкурент.
«Клоуна в мери!» - таке гасло можна побачити під час заворушень в місті, де люди в клоунських масках вийшли на масовий протест проти олігарха. І відчуття, що я знаходжуся в Україні, в мене тільки зміцнювалося.
Джокер – сам по собі особа не врівноважена – спочатку навіть й не думав ставати якимось героєм сьогодення або прикладом для наслідування. Так саме, мабуть, як і Зеленський на початку зйомок серіалу «Слуга народу».
А майже останні кадри і зовсім такі пророчі. Ми бачимо зеленого ватажка майбутніх 73%, які рятують Джокера і таки роблять з нього кумира. Кумира невігласів. Кумира бідних, які пішли протестною виборчою хвилею проти багатіїв.
Режисер «Джокера» не дає конкретної відповіді про майбутнє головного героя. Але в деяких кадрах відчувався тріумф блазня, який таки на емоціях та при підтримці вулиці став перемагати систему.
Отже, Зеленський для мене наразі Джокер. Який несвідомо, на емоціях, але став кумиром мільйонів. Клоун у фільмі, на відміну від нашої дійсності, поки не став мером. Але свого головного антагоніста, який вів активну передвиборчу кампанію, таки позбувся. Його вбили фанати зеленоволосого Джокера.
Такі в мене аналогії виникли після перегляду одного з найсуперечливих фільмів сьогодення.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma