"У внутрішній політиці мізогінія - це знаряддя, яке використовує Кремль, щоб перешкоджати жінкам приходити до влади, - наголошує авторка цієї книжки. - У міжнародній політиці для Росії це інструмент імперіалізму. Усі ці приклади підтримують найважливіше завдання Путіна – зміцнення центральної влади".
Тож у своїй книжці "В одну річку двічі" Софі Оксанен досліджує мізогінію як державну політику Росії. Яка у своїх загарбницьких війнах завжди використовувала одні й ті самі методи: депортація, русифікація, пропаганда, терор цивільного населення, знищення культури. При цьому Росія ніколи не просила вибачення і не була покарана за свої злочини. Тож, крім того, що це історія про війну і жінок, ця книжка також про те, як Росія змушує жінок мовчати, використовуючи зґвалтування як зброю. Про байдужість і мовчання, які продовжують традицію безкарності Росії. Про те, чому важливо говорити про воєнні злочини.
"Оскільки Росія більше не постачає ідеологію на кшталт комунізму як товар на експорт, - нагадує авторка, - держава, прикриваючись традиційними цінностями, використовує жінконенависництво, щоб знаходити країни для партнерства, але також і для створення спільноти однодумців у західних країнах, де рівність є ключовою цінністю. Те, як Росія перетворила жінконенависництво на інструмент, становить світову загрозу правам жінок і меншин".
Софі Оксанен. В одну річку двічі. Мізогінія як зброя Росії. – К.: Кліо, 2024
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma