Як ми прогнозували тиск на Україну з метою змусити її прийняти умови псевдосвіту Хла/Трампа, зростає постійно і різкими, безпрецедентними в цивілізованій політиці темпами.
Пропозиція про місячну паузу в атаках у повітрі та на морі, негайно відкинута Росією, чітко показує що справжньою метою її режиму є не «мир», принаймні, жодна раціональна версія його а повне підкорення України.
Ми не будемо вдаватися до спекуляцій, а вкажемо на чіткі висновки та напрямки, які Україні слід дуже ретельно обміркувати на цьому етапі, що може виявитися вирішальним не лише для її майбутнього, але й для майбутнього світу.
Ясно: Трампу потрібно показати якийсь, хоча б один реальний результат, оскільки наслідки і питання щодо його хаотичної політики вдома продовжують накопичуватися. Він обрав Україну в ролі такого прикладу. Тиск на Україну з вимогою укласти якусь «угоду» в перший, початковий період його перебування на посаді буде різко зростати. Що це може означати ми можемо спостерігати вже у фактичній реальності.
Обережно: Трамп говорить про негайне припинення вогню і мирну угоду. Це ті речі які важливі для нього як підвищення його статусу та рейтингів. Він дуже чітко показав що не має жодного, просто нульового інтересу ні до справжньої безпеки України, ні до її довгострокового майбутнього. Щойно Трамп продемонструє підписані документи, ми можемо впевнено забути про будь-яку подальшу допомогу з його боку.
Україна має бути дуже обережною говорячи про мирну угоду з Росією, і краще вже зараз, поки цей термін не закріпився у сприйнятті ЗМІ та громадськості використовувати інший термін наприклад, «тривале припинення бойових дій».
Причина дуже проста: угода означає прийняття певних рішень або умов обома сторонами. Очевидно, що прийнятний для України стан речей, такий як повне відновлення територіальної цілісності та компенсації з боку Росії, не може бути досягнутий у найближчому майбутньому. Звідси можна зробити логічний висновок що мирна угода з Росією неможлива в найближчому майбутньому, і вже точно не в ті терміниу, на яких наполягає Трамп.
Для України немає жодної користі в тому, щоб терпіти або сприяти будь-якій неясності в цьому питанні, це може призвести лише до зворотного результату.
Наступне важливе і навіть критичне питання - наскільки реалістично досягти припинення вогню в рамках, які бажає і диктує Трамп?
У попередньому аналізі ми вже підкреслювали критичну різницю між підписанням угоди про припинення вогню та створенням необхідних умов і ресурсів для її надійного дотримання. Для України підписання будь-яких домовленостей без можливості їх негайного і повного дотримання означатиме не що інше, як наступання на ті ж старі граблі. У цьому випадку не потрібно нічого прогнозувати, просто витягніть старі папери, 2014 - 2022 роки або Грузія 1993 - зараз і так далі. Для України це однозначно неприйнятно. Підписання угоди про повне припинення вогню неможливе на тих умовах, яких хоче і на яких наполягає Трамп.
Що ж тоді може бути можливим у цей проміжок часу? З огляду на баланс обставин, припинення бойових дій у повітрі та на морі може бути прийнятним для України, спочатку як тимчасове, а потім, можливо, і постійно. Але Росія майже напевно відкине цей варіант, оскільки, як уже зазначалося, вона не прагне справжнього миру.
Виходячи з цих міркувань, Україні необхідно збільшити активність з придушення військової та економічної інфраструктури держави-агресора до максимального рівня, а потім додати ще трохи.
І на закінчення, звичайно ж ми не забули про картинку яка висить вище. Це означає в поєднанні з розпливчастими зустрічами тa формулюваннями які ми вже обговорювали, що деякі європейські язички вже готуються до «виборчої кампанії», а ручки так й течуть липким пiтом від передчуття влади, хоча б частинки пирога. І чергова спроба створення подоби парламентської партії європейського рівня знову розпалася і розчинилася в ідолопоклонстві та елітарності. Активісти, без розрізнення кольорів, привіт! Ви це прочитали? Сподобалося? Будуть наслідки для ентузіастів якнайшвидшого примирення? Між ідолом і стадним поклонінням та майбутнім сучасної європейської країни є різниця?
Ви можете уявити собі щоби у критичні дні Другої світової, представник однієї з партій Великої Британії написав таке або щось на кшталт, стосовно переговорів із Гітлером? Так, це різниця. Aлe вони про неї навіть не підозрюють і як завжди, нічого, і війни не вистачило, щоб наблизитися до розуміння.
Іронічно - і головне показово, що кл (ні, краще знайдіть своє cловце) написав цю лажу саме в той момент, коли всі європейські політики й більшість громадян безумовно підтримали українського президента в ситуації безпрецедентного порушення дипломатичного протоколу й просто правил цивілізованості приймаючою стороною. Ось таке розуміння - тa відстань, до Європи. Фактично, і прямо перед очима - ніяк не можна не помітити. Обов'язково нехай повисить тут, для історії. А може також перекласти і розіслати його європейським колегам, для повноти картини? Варто подумати.
Якщо ви помітили, в соціальних мережах цими днями сильно розганяється наратив «Зеленський хоче війну, а люди то за мир». Кому, ким і навіщо він розганяється здогадатися не важко але нехай це зробить кожен сам. Але ганебненько й вонюченько що такими іграми міг би займатися лідер, і не просто а «iврaпейської» партії. Чи може не знав? Не будемо гадати далі, але запашок то пішов, піднімається.
Гадати в цьому випадку Україні нічого не треба. Про наслідки миротворчих зусиль великого гетьмана все вже написано в історії.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma