Enigma Enigma

Олексій Роговик

2023-09-22 10:55:16 eye-2 376   — comment 0

Благодарність

Сковорода навічно зміг нам передати дар

Ним став надконцентрат Еродія думок

Він пояснив хто у людині справжній цар

І що із серця джерело бере струмок

 

Він пояснив, що дещо треба розуму, щоб вчитись

Подумати про шлях крізь призму серця

І щоб в моральному житті скінчитись

Не можна брати долю без надії скельця

 

Він душу розумів як пташку

Де доброта живе у епіцентрі

Де благочестя з вірою у перемішку

Де батько й діти мисленням у міліметрі

 

Народженню та вихованню дав він ролі

Цемент для блага і не менше

Назавжди зле для діток визначають долі

Хто не бажав дивитись глибше

 

Аби злетіти завжди треба крила

Та щоб летіти ще треба мати поміч й вектор

І що робити як не відчуваєш ти мірила?

І непотрібний ти як архітектор

 

Пожертва чиста нам дає святі плоди

Лиш в чистоті та тиші благо є помітним

Як жити в морі чорної води?

Як завжди із собою бути непривітним?

 

Він благодарністю вважав початок та кінець

Твердим відром світліших з сенсів

Зсередини людської суті промінець

Позбавлений матеріальних стресів

 

Він бачив в світі самовтоплення та злість

Самопосаджених до тюрем ненажер

Де серце є небажаний і зайвий гість

Гучний й яскравий бал низьких химер

 

Надію світлу він сприймав для яблука за матір

Пусті він мрії бачив як пустелю духу

А сутність самокатівну як якір

Безбожжя як гниття й розруху

 

Він радив веселитись твердості гнізда

І що у хмарах є любимий храм

І що вогонь у серці є нужда

І благочестя що є шанс відкритих брам

 

Він закликав до самопізнання

Він вірив, що можна мислити більш вічним

І пошук у собі добра є найцінніше дізнання

Самим собою бути, втішним й вірним

Еродіям непритаманна будь-яка брехня

Сам друг собі постане швидко надспокійним

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma