Не менш обурливим вважаю той факт, що вони користуються попитом у суспільстві, адже кожен розуміє що це фактично фінансова підтримка окупанта.
Чого ж тільки вартують рейсові автобуси, поїзди, що битком набиті нашими “заробітчанами,” мчать до росії, де вони “важкою працею” підтримуючи економіку росії, сприятимуть закупівлі патронів та снарядів проти Української армії.
Особисто для мене, це речі недопустимі, рівноцінні торгівлі кров’ю наших героїв.
Тож для отримання повноцінної перемоги над московським окупантом, потрібна широкомасштабна боротьба. І в цьому контексті блокування російського вугілля в Соснівці, що на Львівщині, є абсолютно зрозумілим і оправданим:- як акція спротиву присутності російського бізнесу в Україні.
І так воно було б насправді, якби не декілька запитань що навіюють нас на роздуми:-
1) Чому, саме, вугілля ?
Адже на даний час український ринок переповнений товарами із росії, від пального із переіменованими заправками, до знову ж таки переіменованих російських банків, товарів у супермаркетах, газу, і врешті решт того ж самого вугілля.
Тож чи не доцільніше було б розпочинати боротьбу із ввезенням московських товарів безпосередньо на кордоні, блокуючи постачання в Україну російського бензину, солярки та газу, ну і звісно вугілля в тому числі.
І це вже була б повноцінна боротьба із ввезенням будь якого товару на територію України,, а не вибіркові товари із вибірково обраними місцями.
Це могло б призвести до більш потужнішого резонансу, давши широкомасштабніший результат.
2) Чому виключно на Львівщині ?
От, мені цікаво !
А вагони із російським вугіллям, яким чином потрапили на Львівщину ?
Сталося чудо і вони впали із неба ?
Та ні, вивчаючи дане питання, ми бачимо що вони все ж таки в’їхали в Україну через таможню на Сумщині.
То чому ж, десятки російських вагонів із вугіллям, перетнули більшу половину України без жодних претензій ?
Чому не перешкоджаючи перетнути кордон, зараз перешкоджають ввезенню вугілля на збагачувальну фабрику ?
Питань багато, а відповідь напрошується сама по собі:- Значить невигідно блокувати на кордоні, адже в такому разі, вугілля не потрапить не тільки на Львівщину, на збагачувальну фабрику, але і на інші, вже “потрібні” підприємства в Україні.
Ну і звісно ще факт додатковий:- На Сумщині, заблоковані вагони, могли б і зарости бур’янами, інша річ тут, перед самими воротами фабрики, де через кожну годину простою, підприємці терплять шалені збитки… І щоб запобігти цьому, вони звісно будуть готові “домовлятись”.
А тут ще і поряд і Бурштинська ТЕС, та ряд інших підприємств, зупинка котрих, через брак постачання вугілля, грозила економічним колапсом, тож вони із домовленостями також затримуватись не стануть.
3) Чому саме в цей час ?
У нас шість років іде війна із росією ! Досліджуючи дане питання, бачимо що всі ці роки возять російське вугілля, і на Львівщину в тому числі.
Чому саме тепер блокування ?
Не протягом минулих п’яти років, коли шановний пан Семен Семенченко, будучи депутатом, мав всі можливості ініціювати вирішення даних проблем на офіційному рівні, а тепер, коли закінчилась каденція?
А шматок дійсно ласий, адже зольність вугілля що видобувають у нас на Львівщині становить 50-60 процентів, завезеного 14 процентів, отже при змішуванні ціна зростає до космічних розмірів, приблизно у триста разів.
Все це в сукупності, стає вже не так подібне на захист національних інтересів, як на певного роду шантаж.
Але, шантаж кого, Росії ? -котра отримавши свої кошти та дивіденти, хитро “потирає руки в стороні”.
Чи шантаж підприємств, через зупинку котрих (без пропрацьованої міністерством економіки альтернативи даній продукції) може виникнути суттєво відчутня криза ?
Можливо, хтось вирішив провести переросподіл !
Можливо, хтось вирішив підзаробити під шумок !
Можливо, все можливо…
Інше мене болить. Шкода людей, шкода бійців що фронт пройшли, шкода активістів.
Адже на Львівщині, слава Богу, у народу патріотизм на якомога вищому рівні. Але на жаль, дуже рідко хто аналізує справжній сенс, внутрішній зміст, справжню мету, на перший погляд патріотичного гасла чи акції.
І як наслідок, частенько із наших патріотичних почуттів та благородних поривів ,користають не зовсім на “руку чисті” люди.
Та і дистабілізувати ситуацію на патріотичній Львівщині, у когось виникла велика потреба. Зіткнувши “лобами” патріотів, АТОшників та активістів із поліцією, на довший час у суспільстві можна було створити резонанс “мутної водички”, і безперешкодно ловити “економічно-фінансову” рибку.
Правда, мало хто враховує та говорить про немалий послужний список новопризначеного керівника Львівської обласної поліції. Василь Васильович Віконський, сам являється АТОшником, за його плечима гора Карачун, Слов’янськ, Краматорськ, Дебальцево та Маріуполь. На власні очі бачив, як у вертоліт з генералом Кульчицьким влучили з ворожого ракетного комплексу та не дозволив сепаратистом його захопити.
Тож цілком зрозуміло, що коли інцедент почав набирати політичного забарвлення, В.В. Віконський доручає керівникам підприємств, керівникам державних установ та очільникам активістів, знайти можливість вирішити конфлікт що розгорівся, попередньо звільнивши затриманих активістів.( ТСН.ua)
Отже протистояти російському бізнесу потрібно, але не вибірково. Потрібно на кордоні блокувати поступання в Україну будь якого російського товару чи сировини, включно до газу та пального.
Від Верховної Ради вимагати повної заборони дипломатичних, торгівельних відносин та транспортного сполучення із росією, як із державою-агресором та окупантом..
Самовільні виїзди державних чиновників до росії, до речі як і виїзди “заробітчан” у час війни, прирівняти до державної зради.
- капелан Микола Мединський
22.09.2019 р.