Сьогодні багато публікують прогнозів стосовно очікуваного російського масованого наступу на Донбасі чи деінде. Мабуть всі бачили різноманітні мапи зі стрілочками майбутніх ударів та «котлів». При чому ці стрілочки націлені не лише на Донбас, але і на Київ, чи Одесу, в залежності від переконань автора. Тому хочу висловити декілька думок з цього приводу:
1.Повірте, якщо якийсь експерт в ФБ запостив якусь мапу з ймовірним напрямом російського наступу, то в Генеральному штабі давно вже відпрацювали цей сценарій та вжили відповідних заходів. Так, це війна, тут апріорі неможливо все передбачити наперед. Проте загальні тенденції завжди чітко проглядаються. Тим більше, шо люди які приймають рішення, роблять висновки не на підставі постів у ФБ, а на основі ретельного аналізу інформації з закритих джерел, про які ми навіть уявити не можемо (і, як свідчить історична практика – не про всі ці джерела ми взагалі дізнаємось).
2.Попереджений – значить озброєний. Оскільки наш Генштаб прораховує всі можливі напрямки ворожого наступу, то готує гідну зустріч ворогу. Організовує укріплені позиції, концентрує резерви, запаси боєприпасів та пального.
3.ЗСУ будуть в обороні, здебільшого, на добре обладнаних позиціях та в укриттях. А ворог буде атакувати, часто по відкритій місцевості. Для оборони укріплених позицій, апріорі, потрібно менше ресурсів, ніж для того, щоб захопити ці позиції. І оборонці мають всі можливості для завдання ворогу серйозних втрат.
4.Мотивація ЗСУ. Сьогодні в діючій армії вже майже не залишилось «заробітчан», які здавалися в полон на початку війни. Після Бучі та російських відео, як кадирівці змушують наших полонених кричати «Ахмат – сила», середній вояк ЗСУ чітко розуміє, за що і проти кого він воює.
5. Насиченість ЗСУ сучасним озброєнням. Перш за все, протитанковими та зенітними засобами. В нас їх дійсно багато, а наші бійці навчені ними поводитись. Це вагомий козир, який в багатьох випадках нівелює перевагу ворога в кількості бронетехніки та зможе частково очистити небо.
6. Висока якість нашої артилерії. В своїх оглядах я неодноразово цитував оглядачів противника з приводу їхньої високої оцінки артилерії ЗСУ. Українські «Боги війни» знають справу та вміють зробити по-гарячіше в потрібний момент.
7. Наш генералітет, від главкома до комбрігів, наразі продемонстрував свою високу компетентність та відповідність посадам. Що, звісно, додає нам зайвих бонусів у наступних боях.
8.Перший етап цієї війни показав, що російська армія не може забезпечити адекватну логістику для постачання своїх частин, які тривалий час перебували на одному місці. Тому російські солдати і їли під Києвом собак та голубів, бо тиловики не могли їм привезти вчасно їжу. Сподіватись, що тиловики армії РФ раптом перекуються та зможуть забезпечити «масований наступ з Донбасу на Київ», може тільки палкий фанат Шойгу. Армія РФ немає достатньої кількості гелікоптерів, щоб постачати війська як це роблять американці. А з автомобільними колонами українці вже чудово навчились боротись.
9. Рівень зв’язку в російських військах значно поступається нашому. І за технічним обладнанням, і за підготовкою фахівців. А значить, росіянам буде куди складніше організовувати дії військ в наступі на великі відстані, як очікується. Що неминуче виллється в чисельні затримки на марші, корки на дорогах та скандали та непорозуміння між їхніми командирами.
10. Процитую слова російського класика часів моєї улюбленої Кримської війни: «Гладко было на бумаге, да забыли про овраги, а по ним ходить» (с). Можна скільки завгодно малювати бадьорі стрілочки на мапах, проте в реальності військам прийдеться долати пересічену місцевість (пагорби, яри, ліси тощо) та водні перешкоди. В реаліях сучасної війни та армії РФ, високих темпів наступу з-за цього дотримуватись вийде не завжди. Я допускаю, що може бути якийсь локальний епізод з миттєвим проривом на вузькій ділянці. Проте масованого наступу в високому темпі кілька днів поспіль, як, наприклад, Вермахт в СРСР в 1941 році, в наших умовах, я не вбачаю.
Одночасно, я хочу застерегти від недооцінки противника. Так, чимало російських солдатів демотивовані та налякані. Проте армія – це системний організм, який діє за власними законами, що цивільним часто незрозумілі. Тому маємо готуватись до того, що середній російський солдат виявиться вмілим та сміливим ворогом для наших бійців. Російські танкісти, десантники, бійці гвардійських частин, артилеристи та найманці з ПВК – це серйозний супротивник. Панічної втечі та масової здачі в полон від першого українського залпу, на жаль, не буде. Плюс росіяни мають перевагу в повітрі над полем бою, що серйозно буде грати на їхню користь. Навіть насиченість наших військ «Стінгерами», не допоможе очистити небо в повній мірі.
Попри це, на мою думку, Україна має вистояти, тобто відбити цей наступ, завдати ворогу потужних втрат, а потім вже думати про звільнення захоплених росіянами територій.
__
Підписуйтесь на мій телеграм https://t.me/RomPonomarenko, там буде більше додаткової аналітики, цікавин, інсайдів та уточнень до інформації зі зведень.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma