Він фіксує не лише події чи персонажів, а вразливі стани самого суспільства: моменти, коли структура тріщить, коли опори руйнуються, і в цій крихкості проступає справжнє.
Загалом повсякденне житті у цій збірці відображається якнайкраще, адже мова про його ілюстрацію, зафіксовану об’єктивом справжнього художника. Ця фотокнига підсумовує понад тридцятирічну практику документального фотографа Олександра Глядєлова, який висвітлював війни та збройні конфлікти в Молдові, Нагірному Карабаху, Чечні та Україні. Поза фронтовою зйомкою він реалізував довготривалі проєкти про вразливих дітей, епідемію ВІЛ/СНІДу та пострадянські тюрми. Відомий своїми чорно-білими знімками, створеними на камеру Leica, він фіксує не лише події чи персонажів, а вразливі стани самого суспільства: моменти, коли структура тріщить, коли опори руйнуються, і в цій крихкості проступає справжнє. Причому за всі часи, що підтверджує, скажімо, фото, на якому радянським Хрещатиком марширує загін новобранців, а поруч фланірують столичні перехожі – чоловіки з жінками, заклопотані перехожі, що поспішають у своїх справах, не цікавлячись майбутньою долею "захисників Родіни". Чи не таке саме "мирне" життя іноді вирує у наших міста в часі, коли триває війна з російським окупантом?
І хоч фотографічна практика автора охоплює різні країни та контексти — від Центральної Азії до Африки, — ця фотокнига зосереджена виключно на знімках, зроблених в Україні. Однак ідеться не про архів і не про послідовну оповідь. "Час не є академічним", — зауважує автор. Ця позиція визначає композицію видання: замість хронології — тематичні розділи, що окреслюють чотири ключові напрями його практики. 90-ті як явище трансформації та розпаду; Діти як погляд ізсередини уразливого становища; Протест як фаза суспільного самовизначення; Війна як довготривала тема, яку автор послідовно документує в Україні та за її межами.
Олександр Глядєлов. – К.: Ist Publishing, 2025
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma