Enigma Enigma

Olena Herasimova

2019-09-16 14:23:25 eye-2 2736   — comment 0

Дейтон 2.0. Боснійський сценарій миру для України та його економічні наслідки.

Припинення війни та реінтеграція ОРДЛО все частіше у владних колах сором’язливо називається «фінляндизацією» України. Україну готують до думки, що нейтральний статус, відмова від НАТО спричинять супервеликі іноземні інвестиції та в Україні настане новий економічний рай.  Але що ж насправді для фінів означав мир?

Фінляндія втратила 20% своєї території, відмовившись від позовів за її окупацію. Фінляндія на своїх 80% не мала вже будь-яких анклавів, що бажали лягти під східного сусіда, тобто була монолітна як нація. Фінляндія має поруч притомних сусідів-представників Західного світу– Швецію та Норвегію, з якими вона досить тісно інтегрована.

В Україні ми маємо геть іншу ситуацію. В нас є території, які повністю контролюються Росією, мають з нею спільні збройні сили, інтеграцію банківської та паспортних систем. Та напрям розвитку, що діаметрально протилежний заявленому у Конституції України. Тому в найліпшому випадку нас очікує варіант Придністров’я, вибори в якому не визнаються офіційним Кишиневом, а в найгіршому – боснійський сценарій миру, люб’язно нав’язаний світовим співтовариством.

«Боснізація» України

Боснія і Герцоговина (БіГ) має три президенти, кожен з яких може блокувати рішення двох інших. Сьогодні, як і 25 років тому, держава залишається розділеною – ментально, економічно, політично, релігійно. Сьогодні в країну не йдуть інвестиції, а засідання парламентарів нагадують лебідя, рака та щуку.

Щоб зрозуміти, що відбувається з економікою країни, варто порівняти її з її найближчим сусідом – Хорватією, яка в 1995 році завдяки проведенню двох бліцкригів («Блискавка» та «Буря») змогла повністю відновити контроль над двома сепаратистськими угрупованнями – непризнаними  Західною Славонією та Сербською Країною . Відновила – і почала невпинний рух в напрямку євроатлантичної інтеграції. Інколи незграбно, і (ужос!) зі «страшенною корупцією». Але на Захід : подалі від двох імперій – Сербської та Російської з «Правмиром»  в головах і автоматами/гранатометами в руках.

Після розпаду Югославії у 1992 році населення Хорватії  та БіГ у 1992 році було цілком співставним – 4,732 та 4,239 млн відповідно. Але Хорватія була значно заможнішою. Була і залишається до сьогоднішнього дня. І цей розрив лише збільшується.

Далі – мовою цифр.

Валовий внутрішній продукт

Так ВВП Хорватії у 2018 році склав близько 60 млрд доларів, а в БіГ – менше 20. Маленька Хорватія з населенням в 4,164 млн (вдесятеро менше, ніж в Україні) сьогодні виробляє товарів та послуг лише вдвічі менше, ніж Україна (за 2018 рік – 124,5 млрд доларів).

Якщо подивитись рівень ВВП на 1 особу, то маємо таку саму картину:

Розрив між Хорватією та БіГ лише збільшується. В той час, як в Хорватії ВВП на душу населення складає більше 14 тис. доларів, в БіГ він не дотягує до 6 тисяч доларів США.

Інвестиції

Динаміка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в двох  країнах також відрізняється

А інвестиції – це і нові робочі місця, і нові технології і розвиток високотехнологічних секторів економіки.

До речі, про високотехнологічні сектори і розвиток інформаційної економіки:

Експорт ICT товарів і послуг в Хорватії за обсягами також дуже випереджає аналогічні показники БіГ

За період з 2005 по 2017 рік Хорватія збільшила обсяги ICT експорту товарів на 200 млн, послуг – на 400 млн доларів США.

Загальний експорт товарів і послуг в Хорватії з 2005 року зріс з 17 до 30 млрд доларів, в БіГ – з 3,5 до 8,2 млрд. Як кажуть, коментарі зайві.

 

Висновки

Які можуть бути економічні наслідки просування боснійського сценарію замирення для України?

1. Поступовий відтік капіталу, бо ніякі притомні інвестори не приходять в країну, частини якої не можуть дійти між собою згоди.

2. Прихід спекулятивного капіталу сумнівної якості, основним завданням якого – обібрати туземців як липку та вивести зароблене за межі країни.

3. Нав’язування нежиттєздатної політичної системи, консервація якої без сумніву призведе до подальшого розвитку екстрактивних політичних та економічних інститутів та можливої втрати суверенітету в цілому.

4. Технологічне відставання не тільки від розвинених країн, а й від наших найближчих сусідів. Викачування природних ресурсів, консервація сировинної низькотехнологічної  структури економіки. Відтік «мізків» та найбільш активної частини населення.

І наостанок про «земельне питання».

Одним з найцінніших капіталів України є земля. Попри необхідність впровадження її ринку, можливо для унеможливлення її розбазарювання є потреба скористатись досвідом тієї ж Хорватії, в якій згідно прийнятого Закону про сільськогосподарські землі іноземні компанії не мали права власності на землю, що придатна для сільськогосподарського виробництва та рибного господарства. Також в цій країні для підтримки фермерського господарства за допомогою спеціалістів з FAO ООН було розроблено та затверджено стратегію розвитку сільського господарства Хорватії. Ця стратегія стала основою відновлення сільського господарства у повоєнний період. При цьому мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення продовжує діяти та може бути знятий після 7(!!!) років набуття офіційного членства в ЄС (після 2020 року). (Zakon o poljoprivrednom zemljistu. Clanak 1, Clanak 2 // Narodne Novine. № 66. 2001. 20.07.)

 

Джерело даних UNCTADStat https://unctadstat.unctad.org/wds/ReportFolders/reportFolders.aspx?sCS_ChosenLang=en

Цікаве про Боснію та Герцоговину можна почитати ще тут:

https://lysty.net.ua/bosnia/

https://tverezo.info/post/102836?fbclid=IwAR2fnHW6PyAjNuSOim2U-ubbI-Kk030x1bzQhoIzV5Aam_Ghrn8FdRx5pG4