Під час знайомства оціночне судження про людину складається з очікувань, припущень та короткого аналізу зовнішніх чинників.
В психології особистості це пояснює ефект ореолу, або гало-ефект. Мозок людини перед розмовою намагається наділити опонента певними якостями на підставі зовнішності, одягу чи відомого статусу. Так і створюється шаблонна особистість, типаж якої важко змінити, адже більшість з нас звикли довіряти першому враженню. Чи не так?
Ефект ореолу вперше був описаний психологом Едвардом Торндайком ще у 1920 році. Вчений попросив командирів військових частин дати характеристику їхньому особовому складу. Більшість «гарних» характеристик базувалася на наступному факторі: якщо командир знав про одного зі своїх солдатів, що той відповідальний, то цей військовослужбовець автоматично ставав у його очах ще й «розумним», «кмітливим», «порядним», «добрим». Таку оцінку складно назвати об’єктивною.
Гало-ефект найпростіше помітити, якщо подумати про наше ставлення до публічних особистостей: політиків, відомих співаків чи акторів. Чому хтось нам подобається, а хтось ні? Чому ми ставимося до них саме так? Чи достатньо було в нас інформації, щоб скласти уявлення про них?
Ефекту ореолу піддаються всі люди незалежно від місця проживання, віку чи статі. Найбільш поширеними причинами його виникнення є:
1. Відсутність часу.
Люди приймають рішення на основі вже наявного досвіду буквально протягом кількох секунд та найчастіше керуються першим враженням, адже чекати додаткової інформації просто не можуть.
2. Інформаційна перевантаженість.
Інформації настільки багато, що мозок людини просто видає лише поверхову оцінку опонента, яка розбавляється вже стандартними стереотипами.
3. Стереотипи.
Сформовані шаблони особистостей заважають людям провести реальну оцінку. Наприклад, ніхто не очікує від бешкетника великих досягнень, але ж він може стати великим художником або науковцем. І, навпаки, красуня «зобов’язана» вийти заміж за заможного чоловіка. Але якщо у неї складний характер, навряд чи її чекає успішний наречений.
4. Значимість людини.
Після першого знайомства ми підсвідомо вішаємо на опонента ярлик - «корисний» або «не дуже». Якщо опонент - з відомої нам родини чи компанії, його з самого початку наділяють позитивними якостями. Навіть якщо особа не виправдає надії. Проста ж незнайома людина, яка з перших секунд проявляє доброту і самовідданість, може бути висунута на задній план.
Що робити? Просто намагайся не робити висновків про людину одразу ж після знайомства із нею, після прочитання коментарів під дописами або перегляду її фото. Ймовірність помилитися буде меншою, якщо ти трохи відкладеш свої оцінки. Поспішати не треба😉
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma