Будь-хто, хто починає якусь діяльність у медійному полі у якості блогера, на мою особисту думку, має враховувати і знати як працюють деякі явища.
Кожен пересічний користувач може одного дня, водночас, стати відомим, якщо так зійдуться зірки і його допис стане «вірусним». Це може статись через різні фактори, здебільшого, це непередбачуваний процес. Хоча, звісно, фахівці з SMM імовірно заперечуватимуть. Але будь-яка математична точність може бути спростована випадковістю і людським фактором, адже, якщо брати до уваги український сегмент Facebook, тут вирують перш за все пристрасті. Втім, не зайвим буде поговорити про випадки, коли у соціальних мережах стається вибух.
Наприклад, йдеться про так званий ефект Стрейзанд, який нещодавно можна було спостерігати у чистому вигляді в мережі Facebook.
Довідка з Вікі повідомляє наступне:
Ефе́кт Стре́йзанд є феноменом, коли спроба видалити певну інформацію призводить лише до її більш широкого розповсюдження. Наприклад, спроба приховати фото, відео або текст призводить до того, що цей контент починають дублювати на інших ресурсах. Таким чином, наприклад, «перезаливають» відео, які видаляються з мереж за скаргами невдоволених користувачів, або ботів.
Історія виникнення цього явища бере свій початок від 2003 року, коли Барбра Стрейзанд через суд намагалася стягнути з фотографа Кеннета Аделмана і сайту Pictopia.com $ 50 млн, тому що фото її будинку було у широкому доступі серед 12 тисяч інших фотографій узбережжя Каліфорнії. За словами фотографа, він зробив фото будинку, який був поруч з іншими будинками в рамках проекту «California Coastal Records Project», що вивчає ерозію узбережжя. До позову Стрейзанд скандальне фото завантажували лише шість разів. Проте новина про позов зробила свою справу і фото стало дуже популярним у запитах і за місяць набрало понад 420 тисяч переглядів. Пізніше фотограф Аделман заявив, що цей випадок привернув до його сайту понад мільйон відвідувачів, а саме фото оприлюднила у себе організація Associated Press, що в свою чергу, також призвело до розповсюдження у світовій пресі.
В нещодавньому минулому ефект Стрейзанд можна було спостерігати у випадку з тролінгом сторінки FIFA на підтримку національного гасла «Слава Україні!», а також хорватських футболістів, що оприлюднили в мережі відео саме з цим висловом, за що отримали санкції від футбольних чиновників.
-Ну що, насправді, сталося? Два гравця хорватської збірної, чия кар'єра тісно пов'язана з українським футбольним клубом, запиляли ролик, в якому сказали "Слава Україні!". Вони там ще "Вперед, Хорватія!" сказали. Запиляли - і добре. Потішили вузьку (в масштабах ЧС) українську аудиторію. При сучасному інформаційному темпі ролик цей розчинився б у просторі максимум - за кілька годин. Тим більше, що навіть український глядач цей ролик сприйняв по-різному: дружньому хору, що проголосив "Ай, красені, спасибі, молодці, потішили, ура!" - негайно відповів не менш згуртований хор з текстом: "О, звичайно, це та сама перемога, яка вам потрібна, знайшли чому радіти, даєш бойкот мундіалю". Але когось з російських функціонерів це образило. Привернули увагу ФІФА, зажадали відповіді хорватських футбольних чиновників. Додали справі значно ширшого розголосу, забезпечили набагато більш "довгограючий" інформаційний хвіст. Заодно дали зрозуміти, що хорватські футболісти своїм необережним виступом образили "господарів" мундіалю, - пише блогерка Ірина Коротич і я не можу обійти увагою її допис по темі, оскільки він яскраво змальовує хронологію подій.
FIFA заявила про «політичний підтекст» і зробила попередження. В свою чергу, хорватська федерація наклала штрафні санкції на одного футболіста і звільнила іншого. В результаті, цей випадок отримав сильний розголос і розповсюдження. Обурені українці, навіть ті, хто не є футбольними фанами, гуртом пішли «валити» сторінку FIFA. Цей випадок, скоріш за все, опиниться у медіа хрестоматіях. Пізніше FIFA навіть створила нову сторінку у Facebook і навіть наскаржилась адміністрації мережі на «навалу ботів». Але фейсбучні адміни, перевіривши більшість акаунтів тих, хто «опустив» сторінку футбольної федерації, тільки розвели руками. Таким чином, це вірусне поширення нагадало світові не тільки про футбол, а і про причину чому саме росіян так образило гасло «Слава Україні!», зокрема про те, що війна і досі триває.
Зокрема, важливий момент у цій історії, про який треба сказати - це те, що масовий "вал" на акаунт FIFA не в останню чергу відбувся завдяки закликам українських блогерів та лідерів суспільної думки, які зі своїх сторінок звернулися до своєї аудиторії читачів.
Вищезазначений "Ефект Стрейзанд" працює і у випадках, коли йдеться про бізнес-сторінки. Український сегмент бізнес акаунтів періодично вражає тим, що пробиває дно. Складається таке враження, що ті, хто ведуть сторінки деяких компаній (особливо йдеться про товар та послуги) взагалі ніколи не чули про те, за якими правилами працює медійне поле. Вони добре вивчили, як писати агресивні рекламні тексти, але жодним чином не аналізують наслідки, коли якісь прикрі випадки стають відомими у мережі. Навіть поганий випадок можна обернути на плюс, якщо вмикати мозок. Негативні відгуки та коментарі, замість вибачень перед ображеним клієнтом, миттєво видаляються недолугими працівниками, що дає зворотній ефект. Окрім того, зазвичай у таких випадках обирають "легкий" шлях вимкнення можливості оцінювання. А потім, коли найскандальніші випадки потрапляють у ЗМІ, працівники компаній ображено заявляють про те, що це замовна травля. Звісно, що буває і таке. Але здедільшого саме погане розуміння того, що інтернет - це не закрита спільнота у межах однієї атмосферної сторінки, дає свої результати. Кажуть, що все піар, окрім некрологу, але у сфері торгівлі та надання послуг це не працює. Точніше, працює, але зовсім не на добру репутацію.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma