Єдиного погляду на те, чим є й чим повинна бути криптовалюта — немає. Згідно з дослідженням «Мінфіну», більшість бачить в ній «бульбашка». Але це зовсім не заважає їй розвиватися і дорожчати.
Так, зовсім недавно біткоін - найвідоміша криптовалюта світу — побив черговий ціновий рекорд та наблизився до позначки в $7 800. Правда, після цього, ціна впала нижче $6 000, але відразу через пару днів знову злетіла до $7 000.
Ще в листопаді 2016 роки за один біткоін давали $707, а вже 8 листопада 2017 — більше за $7 440. Таке різке зростання курсу залучив до цієї криптовалюта дуже велику увагу громадськості, а ідея інвестування в криптовалюту все частіше й все більше заволодіває думками громадян.
Ще б пак, інвестиції в криптовалюту зараз сприймаються населенням як рецепт того, як $700 за півроку-рік перетворити у $7 000. Але, як ви розумієте, примножити свої гроші в 10 разів без ризику за короткий період часу — неможливо.
Фундаментальною основою того ж біткоіну, як криптовалюти, виступає обчислювальна потужність комп'ютерної мережі. Однак стверджувати, що біткоін чимось забезпечений не можна, оскільки обміняти його на обчислювальну потужність неможливо.
Ідеологія біткоіну в тому й полягає, що будь-яка безготівкова валюта вимагає наявності захищеної мережі. Широке число блокових ланцюжків (блокчейнов) надійно захищає таку «валюту» від хакерів, але й одночасно породжує парадокс незабезпеченості.
Через такий парадокс самі консервативно налаштовані гуру ринку відкрито називають криптовалюту фінансовими пірамідами, й вони по-своєму праві. Але мають рацію лише частково й при певних обставинах. Виходить, що питання існування криптовалюти - це виключно питання віри певної групи людей в технології, і не більше того.
Для прикладу порівняємо біткоіни зі звичайною валютою, скажімо, польським злотим. Злотий використовують на території Польщі як засіб платежу з однієї лише причини — тому що так постановила держава. Директивна природа класичних валют — це основа їх існування. Без втручання держави «суспільний договір» про те, що вважати грошима, був неможливий. У всякому разі, так було до появи біткоіну.
В ідеології криптовалюти вже немає директивної складової: вам ніхто не нав'язує, щоб ви той же біткоін вважали валютою. Але саме тому й число людей, які вважають криптовалюту грошима, дуже мінливо й змінюється, як і капіталізація самого біткоіну.
Також практично неможливо змусити приймати біткоін в якості валюти для оплати звичайних покупок нарівні, скажімо, з євро або доларом, хоча цей недолік нівелюється наявністю обміну.
Оскільки визнання криптовалюти валютою — це як би добра воля її власника, то саме через відсутність державних директив криптовалюта дуже слабо регулюється. Певні потуги з боку державних структур, спрямовані на регулювання обігу криптовалют є, але в порівнянні з класичними валютами вони дуже слабкі й не мають глобального характеру.
Уже кілька років є спроби запустити в оборот забезпечену криптовалюту, але успішними створення цих продуктів назвати поки складно.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma