Пане Віталію! Звертаюся до Вас, як до натхненника і одного з творців військової реформи в галузі одностроїв. Може, Ви вже й самі задумувалися над питанням, що зараз озвучу. Але зайвий голос підтримки не завадить.
Отже, нинішня ситуація з відміною параду новим президентом і громадською ініціативою «Парад без Зеленського» є унікальна тим, що саме зараз нам випадає можливість поміняти совєцький стандарт параду на новий, український. Торік було змінено військове привітання, зараз можна придумати нові команди, звертання, порядок проходження, крок. Ці зміни започаткував Майдан своїми «сотнями» та «сотниками». І, відверто кажучи, коли було започатковано військову реформу, я чекав на приведення військових звань до наших, історичних. Тоді не склалося. Але зараз, на цьому параді, можна озвучити прагнення до їх повернення. Типу, «Здрастуй, країна-сотник! Маршал-земля, прощай!»
А коли влада в Україні стане українською, коли її представників буде не соромно по-військовому привітати, нові стандарти параду треба буде лише узаконити.
Може, в когось будуть якісь думки щодо цього, то, будь ласка, оголосіть їх збір. У мене є кілька:
1. Продумати, що робити в разі, коли влада спробує перешкодити проведенню параду. Перекриє вулиці, оголосить ремонтні роботи, встановить «йолку», врешті. Може, варто «захопити» Хрещатик і Майдан раніше, влаштувати такий собі Майдан-19 до Дня Незалежності?
2. Хай ходу воїнів очолить Головнокомандувач останніх 5-ти років. Коли Забродський вже погодився йти на чолі військової колони, можна разом з ним. Можна на чолі «коробки» волонтерів. Я не був великим прихильником Порошенка, але, погодьтеся, пройти по Хрещатику він заслужив. Хоча б на контрасті...
3. На сходинках, де під час звичайних парадів стоять усі «шишки», хай зараз стануть діти загиблих бійців, їх дружини та матері.
4. Хай у колясках проїдуть «українські нескорені» - воїни, котрі внаслідок війни залишилися без ніг, хай пройдуть ті, що втратили руки. Хай пронесуть портрети тих, хто в полоні. Хай серед портретів полонених будуть світлини тих, хто засуджений за «злочини в зоні проведення АТО-ООС». Ми знаємо, що їх судять сєпарські судді, а, значить, вони теж полонені неоголошеної війни. Але хай їх портрети несуть їх бойові побратими, котрі цим вчинком закладаються, що його «полонений» таки невинно засуджений.
5. Хай дійсно пройдуть волонтери. Можна навіть раніше військ. Хай пройдуть добровольці в складі своїх добробатів. Хай пройде УДА. Хай будь-хто, для кого війна є війною*, в цей день зможе після воїнів пройти Хрещатиком.
І наостанок. Термін «парад» має коріння в латинській мові.
Тому пункт 6 моїх думок буде таким:
Хай, в ознаменування того, що не все в Україні вимірюється тридцятьма (десятками мільйонів гривень) грошовими одиницями, хай кожен, що пройшов 24 серпня Хрещатиком, проминаючи Майдан, кине в повітря монету.
*Цей пункт я написав з наскрізь корисливою метою. Сам хочу пройти!)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma