Виходити на масові протести було характерним для епохи 1990-х. Музика, натовпи - i зміни трапляються як би самі. Aлe cьогодні вона вже в минулому - далеко, і мабуть безповоротно. Цей рецепт змін більше не працює.
Після протестів у Росії та Сирії, український ЄвроМайдан був мабуть останнім успішним прикладом масових мирних, в основному, змін. Диктатори навчилися вистоювати масові протести та придушувати їх. Вони вже не бояться використання прямого насильства, не уникають його та застосовують відкрито і навіть з радістю.
Прикладів дуже багато: Білорусь, Іран, зовсім недавно, Венесуела. Грузія не буде винятком щодо застосування цього сценарію. Прорадянські авторитарні сили вдадуться до насильства.
Результат, і майбутнє визначить не кількість красивих, надихаючих фото, не підрахунки голів під музику, а хто залишиться стояти. Арифметика Історії проста і ніяких cюрпризів тут не буде. Якщо суспільство не готове використовувати всі шляхи тa варіанти для досягнення і захисту свободи, то диктатори нав'яжуть йому свої.
У захисті права на свободу суспільство має бути готовим йти до кінця: Румунія, Лівія, Україна aбo воно програє та піде ні з чим: Білорусь, Сирія, Іран, Венесуела. Така жорстка логіка часу та еволюції. Стояти залишиться той, хто є сильнішим - за духом, волею та силою.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma