Коли спікер Джонсон зайшов до зали, атмосфера миттєво змінилася. Люди спохопилися, ніби відчули якусь просто таки магнетичну хвилю від його присутності. Він був чарівним, його виступ — дотепний, блискучий — захопив увагу з перших слів і до самісінького кінця не відпускав. Джонсон по-справжньому смішно жартував та гримасував, передражнюючи Трампа. Люди в залі спостерігали за ним із зачарованою зацікавленістю, з тією особливою насолодою, яка виникає, коли бачиш справжнього майстра. Глядачі сміялися, аплодували, реагували щиро й емоційно.
Я завжди дуже сильно відчуваю енергію, що йде від людини. Особливо від лідерів, бо зазвичай вона дуже щільна і здається, ніби змінює навіть густину повітря навколо. Я зі своєю чутливістю взагалі звертаю увагу на найменші людські прояви — на ритм дихання, пластику рухів, на те, наскільки людині комфортно у тому образі, в якому вона постає перед іншими. Це цілий пласт сприйняття, який хтось би міг назвати «бачить людей наскрізь».
Так от, Джонсон був абсолютно чарівним і органічним у своєму спілкуванні. Він говорив легко, створював простір, у якому люди почувалися залученими. В такі моменти реально легко можна забути про недолугі фрази, які виходили з людини до того, про різницю світосприйняттів, про кардинальні розбіжності у поглядах. Але для мене це майже неможливо, адже, по-перше, з моєю таки чутливістю це нереально, а по-друге, його висловлювання про війну, розвʼязану росією проти України та відповідні дії, будуть завжди стояти на заваді моєму позитивному сприйняттю його персони. Бо тут йдеться про виживання — моє особисте зокрема.
Новини останніх днів: спікер Палати представників США Майк Джонсон заявив, що немає бажання розглядати новий законопроєкт щодо підтримки України. Буцім-то в нього немає до цього «жодного апетиту». При цьому політик зазначив, що потрібно завершити війну.
Ця дивна сентенція насправді живе у багатьох головах насичених російською пропагандою: «якщо ми не надаватимемо зброю Україні, то війна закінчиться». Та ні, якщо у нас не буде зброї, то війна точитиметься далеко за межами України, та ще й силами поневоленого народу, як це вже бувало в світовій історії не раз.
Раніше, в січні, Джонсон усунув конгресмена Майка Тернера з посади голови Постійного комітету з розвідки Палати представників. Тернер, республіканець від Огайо, був відомий своєю активною підтримкою допомоги Україні, що суперечило позиції обраного президента Дональда Трампа та його адміністрації. Джонсон заявив, що рішення про зміну керівництва комітету пов’язане з необхідністю «нового старту» для розвідувального співтовариства та не має стосунку до Трампа. Однак Тернер повідомив, що Джонсон посилався на «занепокоєння з Мар-а-Лаго» — резиденції Трампа у Флориді. Окрім підтримки України, Тернер також критикував неправдиві заяви Трампа щодо мігрантів з Гаїті у своєму окрузі — фактично виявляв бздури у промовах нового президента США.
Цікаво, що минулого року Джонсон висловив підтримку дозволу Україні використовувати західне озброєння для ударів по території росії — після довгих сумнівів щоправда. Такий собі розлад сприйняття або флюгерна поведінка. І ні, тут немає жодного виправдання. Бо є сухі факти: росія — агресор, а Україна ціною життів своїх синів і дочок боронить себе і світ, який, за давньою звичкою, намагається цього агресора умиротворити, знов і знов припускаючись тієї самої помилки.
Цивілізація виживе, якщо дотепність — якою б чудовою рисою вона не була — хоч трохи поступиться принциповості, коли виборці почнуть ставити непохитність над чарівністю, а ефективність — над блиском промов, коли права людини стануть для кожного такою безкомпромісною цінністю, що найменша згадка про тортури, вбивства, депортації ставитимуть чорну незмивну пляму на диктаторах навіки вічні.
Patreon:
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma