Enigma Enigma

BlackPR

2024-04-01 20:51:59 eye-2 4441   — comment 0

Лабіринти Локі (ч. 6)

ВБИВСТВО, ЯК ПРОЯВ

ІСТИННОГО ГУМАНІЗМУ 

 

Вбивство, до речі, одна із основних інстинктів. А якщо говорити точніше - то найголовнішим з основних. Чому так? - дуже просто: багато цілей досяжні тільки після усунення фактора, що перекриває доступ до них. І часто цим фактором є не ЩО, а хтось. Так, це звучить кровожерливо, проте давайте подумаємо - що взагалі таке вбивство, як воно є; наскільки воно виправдане і за яких обставин; «гріх» чи ні вбивство само по собі.

Пласкомирні божаться у своїй миролюбності, заради створення навколо себе аури мироносців, пласкомирні готові вбивати сотнями тисяч усіх незгодних. Найяскравішим прикладом цього є юдохристиянство і більшовизм. Всі вони декларували приголомшливе миролюбство, яке обернулося для світу мільйонами занапащених - ДІЙСНО БЕЗКОШТОВНО!!! - життів. МИ не станемо навіть робити екскурс в історію - розумна людина і так знає, а сперечатися з дурнями - принижувати себе. Тож не кидатимемо бісер перед свинями з плаского простору, а перейдемо безпосередньо до справи. Отже, вбивство – як МИ його розуміємо – є фактом вимушеної оборони когось чи чогось від ворожих намірів. Вбивство - це останній аргумент, коли решта або виявилася недієвою, або з самого початку було ясно, що до них не прислухаються, або на приведення аргументів просто не було часу. Тобто для НАС вбивство - це ОСТАННІЙ засіб, якого потрібно уникати наскільки це можливо. Для пласкомирних же вбити когось не важко, особливо якщо пласкомирні впевнені у своїй безкарності - пласкомирний не буде домовлятися, шукати компромісів. Він одразу вб'є. Сам чи чужими руками. Найчастіше – з-за рогу. Але ще частіше вбивство супроводжуватиметься тортурами, від яких пласкомирні отримують справжнє задоволення. Це їм - ритуал, доказ своєї значимості, своєї переваги над тими, хто потрапив до них у лапи. Потім вони, звичайно, виправдовуватимуть свої дії всілякими потребами - видобутком інформації, станом афекту, задоволенням кровнопомстницьких почуттів... Однак нікого, крім самих себе, вони в цьому переконати не зможуть - надто ґрунтовні знущання з жертв. Ми знаємо, на що здатні пласкомирні, впевнені у власній безкарності. На відміну від них, МИ намагаємося не вдаватися до тортур - адже це воістину мистецтво, на яке потрібні час та натхнення. А ідея отримання цікавої інформації БЕЗ застосування як фізичних, так і моральних знущань була найкращою думкою відтоді, як були вигадані тортури. І МИ намагаємося дотримуватися цієї ідеї. Принаймні, швидко вбити ворога - без непотрібних катувань для останнього - є справжнісінький гуманізм, чого не в змозі зрозуміти пласкомирні. Закатувати ж до смерті - це найзвіряче «людське» бажання, хоча жоден звір до такого не опуститься. Тож вбивство для НАС гріхом не є. Це крайня міра необхідності, не більше. І МИ не насолоджуємося, вбиваючи - хоча кров убитого ворога пахне краще, ніж найбажаніша жінка, яка до того ж бажає тебе. Тому МИ вважаємо, що потреба вбивати - є найголовнішим і найбільш властивим людині інстинктом. Адже, не вбивши здобич - не наситишся; хто стоїть на порозі голодної смерті не думатиме про секс, хоча б поряд з ним і знаходилася чарівна, мила оку, дама. Про який же «гріх» може йтися? НАША заповідь свідчить: НЕ Вбивай даремно. І в цьому - найбільша мудрість, тому що ця заповідь дозволяє зберігати життя розумним, відсіваючи зі світу живих безглузду наволоч. МИ не лицеміримо, як пласкомирні, які шукають виправдання своїм мерзенним злочинам, яким немає виправдання за жодними ЛЮДСЬКИМИ мірками. МИ не замолюємо свої «гріхи» перед якимось божеством - хоча б тому, що на НАС немає ніякого «гріха»! Навіть якщо наші дії пласкомирні сприймають однозначно як «гріховні». Це все від того, що вони заздрять нашій спокійній совісті. У них ніякої совісті немає, є лише страх перед покаранням. І ви хочете сказати, що пласкомирні – «вінець природи»? Ні, самий кровожерливий хижак набагато достойніший та щиріший за пласкомирних. Хижак не вб'є даремно. І хижак не має наміру вбивати масово. Коли він ситий, він не нападає на здобич. Тому НАШ тотем – ВОВК. Він, як і МИ, не любить «людей»; він, як і МИ, вбиває суворо за потребою; він, як і МИ, ніколи не катує свою жертву. Чим не яскравий приклад для наслідування? Тотемом пласкомирних є мавпа - не дарма ж вони стверджують, що походять саме від неї. Серед тварин лише мавпи можуть знущатися з себе подібних. Їхній спосіб життя дуже нагадує спосіб життя пласкомирних. Вони навіть ззовні схожі - подивіться на пласкомирних, коли вони збираються в отару для проведення яких-небудь ритуальних дій - від богослужінь до походу на стадіон! Колись їм повідрубали хвости, навчили сцяти не з дерева, а під деревом. Але тепер вони повернулися до свого первісного стану, та настільки, що іноді здається, що не вони походять від мавпи, а мавпа походить від них. Така мавпа, навіть  найпаскудніша, справляє враження більшої порядності, ніж багато хто з пласкомирних. Тепер, коли вже мова пішла про вбивство, доведеться поговорити і про самогубство. Це дійство підпорядковується тим самим правилам, як і вбивство. Дайдзі-но-Юдзана колись сказав так: «Жити треба тоді, коли правомірно жити, а померти - коли правомірно померти». Цієї істини не зрозуміти пласкомирним. Вони більше смерті бояться смерті, але при цьому можуть позбавити себе життя з найдрібніших причин, на які ми взагалі не звернули б уваги. Скільки їх, пласкомирних, вбили себе в армії – коли дізнавалися, що їхні дівчата вийшли заміж за інших хлопчиків?! Скільки пласкомирних вирішили померти (і, дякувати Богові, померли!) тільки через те, що оточуючі їх «не розуміють» та їх «ніхто не любить»? НАС ніхто з пласкомирних (а це - переважна більшість населення) не розуміє і ніхто не любить - так що ж, подихати від цього? - НЕ ДОЧЕКАЙТЕСЯ!  

Ми добровільно та невимушено йдемо з життя тільки тоді, коли в цьому з'являється крайня необхідність (див. вище про вбивство). Коли правочинно саме померти, а не жити. І – на відміну від пласкомирних – МИ йдемо не в невідомість, а до себе додому – в Степ Небесний, де НАС зустрічають НАШІ героїчні предки. Єдина умова – це ЖИТИ, а не існувати. І МИ – ЖИВЕМО. На відміну від рослинного та примітивного існування пласкомирних.

 

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma