Спочатку про мать.
Мать. З цього слова й починається життя усього руського й усякого московіта. Не «мама» чи «матуся», а мать. Добре, що ібіо. Дуже часто до цього додають «йоб». І це єдине, що правильно у руськом міре. А ще на ютубчику знайшов науковий відос у якому обґрунтовано та достатньо аргументовано пояснюються причини такого шаленого прогресу кацапів. Залишаю посиланнячко. Навіть вказуються історичні витоки (в прямому сенсі) та те саме місце, звідкіля взявся імперський характер недороблених північно-східних сусідів. Хоча про недороблених/дороблених ще треба провести наукову дискусію та препарувати декілька особин. Події останнього часу скасовують навіть стародавнє руське прєданіє. Нагадаю, в доісторичні часи завітав на московію якійсь європеєць та підсумував своє перебування так: у рускіх очєнь замєчатєльниє люді. Но то что оні рукамі дєлают, то всьо не то. Мабуть шо і людєй там теж вже рукамі дєлают.
А потім ці люди сунуть по білому світу і розносять різну мать та іншу північну хуїту, генетичні та розумові вади (лішнєхромосомность і строєніє чєлюсті). Особливо, чомусь, вони прижилися в нашому телевізорі. На яку кнопку не натисни – руськіє лібєрали, опозіціонєри, свободниє журналісти, палітічєскіє імігранти, інелектуали та просто пиздаті хлопці. З розумними обличчями несуть нам таємні знання про здоров’я їхнього залупенфюрера (якому деякі із них послуговувались), плани війни, могілізацію, паради-хуяди та йогурти-уйогурти. Із цих акторів розмовного жанру можна було б скласти непоганий такий реп-ансамбль та їздити з концертами по світу. Поплавський їх придумав би костюми. Успіх гарантовано.
Про цифри.
Сполучення цифр два та чотири, як свідчить історичний досвід, може мати як святковий, так і трагічний характер. 24 серпня Україна проголосила незалежність. 24 лютого почалася війна за цю незалежність. Рівно через 30 років і 6 місяців (можна навіть відняти шість від тридцяти буде двадцять чотири). Мабуть, таке поєднання стосується й телебачення, особливо каналів із «24» в назві. До недавнього часу я думав, що тільки один канал (який народився в Донецьку та який має «24» в назві та прихистив фахових журналістів з медведчуковських помийок) якийсь «проклятий». Виявилось, що не тільки він. Є ще один із такими ж цифрами у назві. Зі Львова. Там (на каналі, не у Львові) теж підпали не під славу цих цифр, а під прокляття. Почали пускати в ефір отих із першої частини. Двадцять чотири хвилини в ефірі лунали абсолютно звиздуваті тези про те, про що і так з кожної праски чується. При чому, отой доповідач десь в середині скотився у відвертий склероз, бо почав сам собі протирічити. І з таким розумним виглядом розповідав, мабуть сам аж повірив. Не називаю призвища, скажу, що починається на «я», закінчується на «ко». Руській апазіціонний палітік. В прошлом.
Коротше кажучи, якщо так далі піде, то нам реально настане жопа. І вже не буде різниці на цифри. Тишком нишком знову повернеться руській наратів, мір-дружба-жвачка, а там і до аднаго народа не так вже й далеко.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma